Для суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, питання розрахунків за посередницькими договорами (комісії, доручення, агентськими угодами) має критичне значення. Попри те, що з точки зору визначення бази оподаткування норми Податкового кодексу України (ПКУ) є досить лояльними, процедурні аспекти можуть приховувати суттєві загрози для статусу «єдинника».
Згідно з пунктом 292.4 ПКУ, у разі надання послуг за договорами комісії, доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом платника єдиного податку є виключно сума отриманої винагороди. Тобто «транзитні» кошти, які проходять через рахунок посередника і належать замовнику (комітенту, довірителю), не включаються до оподатковуваного доходу посередника. Цю позицію підтверджують і податківці у своїх роз’ясненнях (зокрема, у ресурсі «ЗІР» - див. тут та тут.).
Однак складність виникає у способі отримання цієї винагороди. Відповідно до пункту 291.6 ПКУ, платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій або безготівковій).
Коли посередник самостійно утримує свою частку (винагороду) із виручки, отриманної від покупців за товар комітента, виникає ситуація, яку контролюючі органи можуть класифікувати як «взаємозалік». З точки зору податкової логіки, це виглядає так: ви мали перерахувати комітенту повну суму виручки, а він мав перерахувати вам окремим платежем вашу винагороду. Якщо ці дві вимоги «схлопуються» без реального руху грошових коштів на суму винагороди, розрахунок вважається проведеним у негрошовій формі.
Наслідки такого порушення для платника єдиного податку є вкрай негативними:
- Застосування підвищеної ставки податку до суми винагороди, отриманої шляхом утримання: для ФОПів — 15% (пп. 3 п. 293.4 ПКУ), для юридичних осіб — подвійна ставка (пп. 2 п. 293.5 ПКУ).
- Обов’язок перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим періодом, у якому було допущено негрошовий розрахунок (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ).
Варто зауважити, що позиція ДПС у цьому питанні буває суперечливою. Наприклад, в ІПК від 04.11.2024 №5115/ІПК/99-00-24-03-03 зазначається, що саме по собі утримання винагороди з отриманих коштів не завжди є бартером. Проте податківці наголошують: якщо на підставі акта чи заяви відбувається погашення заборгованості між агентом та довірителем шляхом зарахування зустрічних вимог, то це вже негрошова форма розрахунку. Межа між «утриманням» та «зарахуванням» є юридично хиткою.
Тому, з метою мінімізації ризиків, експертним рішенням для «єдинника» є забезпечення повного обороту коштів через банківські рахунки. Найбезпечніший алгоритм: посередник перераховує комітенту 100% виручки, а комітент, у свою чергу, оплачує послуги посередника окремим платежем згідно з виставленим рахунком та актом наданих послуг. Такий підхід повністю нівелює претензії щодо недотримання вимог п. 291.6 ПКУ.
Читайте також:
Транзитні кошти у «єдинників»: договір комісії, доручення, експедиції
Висновки:
- Доходом посередника на спрощеній системі є лише сума його винагороди, а транзитні кошти не впливають на оподаткування доходу (п. 292.4 ПКУ).
- Утримання винагороди безпосередньо з виручки створює ризик трактування операції як негрошового розрахунку (взаємозаліку), що заборонено для платників єдиного податку.
- Порушення правил розрахунків загрожує посереднику оподаткуванням винагороди за підвищеною ставкою та примусовим переходом на загальну систему оподаткування.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
