ДПС у підкатегорії 201.08 ЗІР нагадує, що відносини у сфері державної політики з адміністрування ЄСВ регулюються Законом про ЄСВ, а також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Мінфіну від 20.04.2015 №449.
Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).
Порядок сплати єдиного внеску реґламентовано нормами ст. 9 Закону про ЄСВ. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (п. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Пунктом 6 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ визначено, що недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом про ЄСВ, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених Законом про ЄСВ.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується (частина 16 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Статтею 25 Закону про ЄСВ встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з п. 7 ст. 25 Закону про ЄСВ сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону про ЄСВ несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Відповідні положення містяться і в Інструкції №449.
Отже, у даній ситуації заборгованість фізичною особою – підприємцем по єдиному внеску списанню не підлягає і має бути погашеною платником.