Чи може «єдинник» III групи використовувати сонячну батарею для надання послуг орендареві?

Діяльність із виробництва електричної енергії здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії (ч. 1 ст. 8 Закону «Про ринок електричної енергії»).

Однак, діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання не підлягає ліцензуванню, якщо електрична енергія виробляється (пп. 1.3 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 р. №1467):

• без мети її продажу на підставі договору та споживається для власних потреб, незалежно від встановленої потужності електрогенеруючого обладнання;
• виробляється мобільною (автономною) електростанцією у період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення або скасування.

Крім того, навіть у випадку, якщо електроенергія вироблятиметься для продажу, то ліцензія не потрібна за умови, що встановлена потужність генеруючих електроустановок на одній площадці вимірювання не перевищує 5 МВт (із п. 9 ст. 58¹ Закону).

Отже, якщо дотримано хоча б однієї із наведених вище умов, то отримувати ліцензію не потрібно.

Що стосується можливості виставляти рахунки орендодавцеві на електроенергію, вироблену на власних сонячних панелях, зазначимо, що така операція може бути розцінена податківцями як продаж електроенергії.

Згідно з пп. 3 пп. 291.5 ПКУ не можуть бути платниками ЄП I – III груп суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 л та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 ПКУ).

До підакцизних товарів, зокрема, належить електрична енергія (пп. 215.1 ПКУ).

Водночас не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з:

• реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8 ПКУ);
• передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві (пп. 213.2.9 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.29 ПКУ відновлювальні джерела енергії – джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

Отже, із наведеного вище можна було б зробити висновок, що здійснювати продаж електроенергії, виробленої з відновлюваного джерела енергії (у даному випадку – сонячної) можна «єдиннику» III групи. Адже для цього виду електроенергії ставок акцизного податку не встановлено.

Однак, податківці мають іншу думку щодо цього. Так, у своєму роз’ясненні з ресурсу ЗІР, категорія 107.05, а також тут вони, аналізуючи ті самі норми, що наведені вище, роблять інший висновок.

А саме, податківці дійшли висновку, що оскільки електрична енергія є підакцизним товаром, то платники ЄП I – III груп не мають права здійснювати її виробництво та продаж, навіть якщо йдеться про електроенергію з відновлюваних джерел.

Водночас, на думку податківців, перебувати на спрощеній системі оподаткування мають право платники, які здійснюють виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, у тому числі з енергії сонячного випромінювання, за допомогою власної сонячної електростанції та використовують її виключно для власних потреб.

Отже, виставляючи рахунки на електроенергію орендареві ви ризикуєте втратити статус «єдинника».

Тому, якщо підприємство хочете залишатися на ЄП III групи, то йому потрібно уникати операцій з безпосереднього продажу електроенергії, особливо якщо йдеться про електроенергію власного виробництва.

Рекомендуємо при переданні приміщень в оренду вартість використаної електроенергії включати до суми орендної плати, не виділяти її окремо (тобто не виставляти окремого рахунка на електроенергію). А в своєму обліку відповідну кількість електроенергії (точніше витрат на її виробництво), використаної орендатором, списувати на витрати, пов’язані із наданням послуг оренди.