Особливістю надання побутових послуг фізособам є те, що такі послуги спрямовані на задоволення індивідуальних потреб споживча і в подальшому не фігурують у складі інших товарів та послуг. Податкову цікавитимуть доходи такої фізичної особи, а не витратна частина. Тому для фізичної особи ключовим є отримання якісної послуги та захист її прав.
А ФОПу, своєю чергою, потрібно надати якісну послугу, виконавши свої обов’язки перед фізособою (далі ФО), та задекларувати дохід, виражений у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (пп. 292.1 ПКУ). В цьому випадку підтвердженням отриманого доходу для ФОП є дані виписки банку.
Договірні відносини між ФОП та ФО щодо надання послуг регулюються главою 63 (ст. 901 — 907) ЦКУ.
Своєю чергою, ЦКУ відсутня пряма норма, що факт надання послуг фіксується актом наданих послуг. До договору з кінцевим споживачем, зокрема ФО, ми звертаємося саме при визначенні самої послуги, порядку її надання, строків, оплати, повернення коштів тощо.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦКУ правочин, для якого законом не встановлено обов’язкової письмової форми, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх нечинність.
Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом про застосування РРО, або іншими документами (ст. 1 Закону про захист прав споживачів)
Тобто, відповідно до наведеної умови, ФО – кінцевому споживачу не обов’язково надавати акт наданих послуг. При цьому договір між ФОП та ФО може укладатися усно. Для оплати своїх послуг ФОП надає ФО рахунок, де зазначає послуги, їх вартість, ідентифікує виконавця і в якому також може вказати строки надання послуг
Звертаємо увагу, що наприклад для телекомунікаційних послуг (див. пп. 74 Правил №295), встановлено складання рахунку, а не акта приймання-передачі.
Тому так, ФОП може не давати акт, а надавати рахунок з платіжними реквізитами, за якими клієнт зможе оплатити послуги. У будь-якому разі клієнту потрібно повідомити ці реквізити, і це можна робити шляхом надання рахунка. Якщо заздалегідь не відомо, які послуги і якої вартості будуть надані, ФОП може використовувати бланки рахунків, які потім заповнюються фактичними даними. Так само за можливості можна використовувати і бланки актів, які заповнюються і підписуються безпосередньо при прийманні-здачі робіт з ремонту.
Також за умови організації оформлення замовлення послуг через сайт, таке замовлення виконуватиме функцію рахунку і відповідно усного договору. При оплаті в призначенні платежу доцільно вказати, за що саме було здійснено оплату (назва послуги, номер замовлення та інше), щоб можна було ідентифікувати, що послуга надана в межах зареєстрованих видів господарської діяльності ФОП.
***
Також читайте: Як застосовувати рахунки-фактури замість актів?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити