Відповідно до пп. 291.6 ПКУ, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Згідно з пп. 292.6 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.
Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПКУ).
І тут маємо певну колізію.
В ЗІР (108.05) відповідаючи на питання: «Чи має право ЮО - платник ЄП укладати договори переуступки прав вимоги боргу щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг)?» податківці визначають переуступку права вимоги як негрошову форму розрахунку. І юридична особа – платник єдиного податку не має права застосовувати спрощену систему оподаткування у разі укладання (а точніше, виконання) договору переуступки прав вимоги боргу.
А ось в ІПК ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.10.2018 р. №4341/ІПК/08-01-12-04-11 написано: «якщо згідно з договором, за яким ТОВ відступає новому кредитору право вимоги боргу, був передбачений розрахунок у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), та у разі визначення компенсації за відступлення права вимоги боргу також у грошовій формі, то така господарська операція не суперечить умовам перебування ТОВ на спрощеній системі оподаткування». Але ця ІПК може бути використана лише запитувачем, хоча її логіка цілком зрозуміла і може бути застосована іншими платниками. Для впевненості платнику доцільно було б отримати власну ІПК з цього питання.
Відповідно до наведеної умови ТОВ погодилося з податковою і стало платником податку на прибуток у кварталі, наступному після укладання договору переведення боргу.
Наступним питанням є як врахувати дохід. Для платника ЄП доходом є фактичне отримання коштів. При укладанні договору отримання компенсації не було, тому і об’єкта оподаткування не було.
Тож на нашу думку, таку компенсацію можна прирівняти до оплати за товар і скористатися п. 4-1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, який передбачає, що фінансовий результат до оподаткування податкового звітного періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари роботи, послуги, відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування незалежно від того, чи застосовує платник податку на прибуток коригувальні різниці, чи ні.
Тож отримана сума буде включена при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, а дисконт, наданий ТОВ буде його витратами.
Звичайно, є ризик того, що податківці, визнаючи підписання договору як негрошову форму розрахунку, «зажадають» визнати і дохід саме в періоді підписання договору. Тоді сума майбутньої компенсації має бути оподаткована в періоді перебування на спрощеній системі, хоча це порушує загальний підхід до застосування спрощеної системи оподаткування. Тому все ж пропонуємо додатково отримати з цього приводу ІПК.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити