Виробництво електроенергії відноситься до КВЕД 35.11.
Цей клас включає:
- експлуатацію генеруючих систем із виробництва електроенергії, у т.ч. теплових, ядерних, гідроелектричних і газових турбін, дизельних станцій чи інших поновлюваних джерел.
Дизельна станція – це по суті потужний стаціонарний дизельний генератор. Думка податківців з приводу того, чи відносяться портативні бензинові чи дизельні генератори до «інших поновлюваних джерел», нам невідома. Отримати ліцензію на «виробництво» електроенергії портативним генератором неможливо, тому що неможливо виконати ліцензійні умови (Постанова НКРЕКП від 27.12.2017 р. №1467).
Відносини між орендодавцем та орендарем щодо використання орендованого майна регулюються договором між ними.
На нашу думку, надання електроенергії від бензинового портативного генератора не слід розглядати як ліцензовану діяльність з постачання електроенергії. Тому сторони можуть домовитися про те, яким чином орендар буде компенсувати орендодавцю витрати на утримання генератора. Логічно буде розподілити витрати на пальне, мастильні матеріали та обслуговування генератора пропорційно від отриманої електроенергії – за показами лічильника. Для цього можна складати акти довільної форми, при цьому акт може складатися на конкретну дату або в цілому за певний період – тиждень, 10 днів, місяць тощо.
За результатами такого розподілу орендодавець може виставляти орендарю рахунки за послуги, наприклад, за «користування генератором» тощо, в сумі, яка припадає на кількість спожитої електроенергії.
Якщо дотримуватись обережної позиції, то можна не документувати покази лічильника, а домовитися про зміну розміру орендної плати щомісячно. Для цього спочатку робиться розрахунок витрат на роботу генератора за місяць, які розподіляються між орендодавцем та орендарем (з урахуванням показів лічильника або без цього, головне, щоб методика розрахунку задовольняла обидві сторони), і на суму витрат орендаря збільшується орендна плата за цей місяць. Зміну орендної плати, як правило, документують додатковою угодою до договору оренди. Такі угоди можна підписувати щомісяця.
Якщо ТОВ-орендар є єдиним отримувачем електроенергії від генератора, то витрати не потрібно розподіляти і ТОВ повинно відшкодувати орендодавцю всі витрати на роботу генератора.
В обох варіантах, що розглянуті вище, пальне та мастильні матеріали для генератора повинен придбавати орендодавець, а орендар потім відшкодовує йому ці витрати. Відшкодування витрат на роботу генератора буде для ФОП оподатковуваним доходом, а якщо ФОП – платник ЄП, то таке відшкодування повинно бути тільки в грошовій формі.
Також ФОП може самостійно придбати талони на пальне, за якими працівники орендаря можуть отримувати пальне на АЗС, а потім компенсувати ФОПу ці витрати так, як ми показали вище.
Щоб уникнути самостійних витрат на обслуговування генератора, орендодавець може надати орендарю в оренду сам генератор. У договорі оренди генератора можна зазначити плату за користування генератором (вона може бути і символічною), всі умови, на яких він передається в оренду і що орендар несе витрати на пальне, мастильні матеріали та його технічне обслуговування.
На нашу думку, для цього у орендодавця – ФОП ІІІ групи повинен бути зареєстрований КВЕД 77.39 «Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.»
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити