«Єдинник» хоче видати невиключну ліцензію ТОВ на створену ним програму: що з оподаткуванням?

Визначення поняття «інтелектуальна власність» та його правові аспекти

За своєю правовою природою комп’ютерні програми є об’єктами права інтелектуальної власності, а точніше — об’єктами авторського права.

Винахідник має виключне право розпоряджатися своїм твором: використовувати продукт інтелектуальної діяльності самостійно та/або дозволити використовувати його іншим особам.

Якщо не говорити про відчуження, то останнє передбачає, що автор, не втрачаючи свого права власності на об'єкт, дає можливість використовувати його іншим. Така схема нагадує оренду майна, проте в цьому випадку має свої нюанси та оформляється ліцензійним договором.

Укладення ліцензійного договору важливе та необхідне як для того, хто створив об'єкт інтелектуальної власності, так і для користувача, оскільки в ньому прописуються найважливіші моменти та юридичні нюанси використання ліцензії. Із основних умов прописуються такі: вид ліцензії, конкретні права та способи використання об'єкта, територія дії, порядок і розмір плати за користування ліцензією, а також інші необхідні умови.

Цивільний кодекс України встановлює три види ліцензій, які можуть надаватися згідно з ліцензійним договором:

1. Виключна ліцензія: видається лише одному користувачеві, крім можливості одержати такий дозвіл іншим особам, а також обмежує можливість використання твору самим ліцензіаром (власником) у сферах, передбачених у договорі.

2. Одинична ліцензія: видається одному користувачеві та виключає видачу ліцензії іншим особам, але не виключає можливості використання ліцензіаром свого об'єкта у сфері дії ліцензії.

3. Невиключна ліцензія: дає можливість як використовувати об'єкт самому автору, так і видавати ліцензії іншим особам.

За замовчуванням, якщо в договорі не визначається вид ліцензії, то вона вважається невиключною.

Однією з умов ліцензійного договору є плата за користування ліцензією (ліцензійна винагорода), яка найчастіше реалізується у вигляді роялті. Особливість роялті в тому, що плата розтягується на весь період використання об'єкта інтелектуальної власності. Інший вид винагороди – паушальний (разовий) платіж користується меншою популярністю. Також є можливість скомбінувати обидва види.

Як вже зазначалося, роялті є найпоширенішим видом ліцензійної плати.

Підпунктом 14.1.225 ПКУ визначено, що роялті — це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торгові марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

      Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження і розповсюдження примірників програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку?

Оскільки отримання права користування об’єктом інтелектуальної власності (програмним забезпеченням) не передбачає передачі права інтелектуальної власності (авторського права) на цей об’єкт інтелектуальної власності (програмне забезпечення), то у цьому випадку передається право на використання твору (пп. 1 п. 1 ст. 440 ЦКУ), зокрема, розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення.

Права на створений продукт першочергово належать розробнику, який надалі передає (а фактично — продає) майнові права на продукт замовнику. За таких обставин є підстави для визнання отриманого доходу від продажу продукту роялті, адже майнові права інтелектуальної власності набуває не ФОП, а фізособа — творець (ст. 421 ЦКУ). Тож підприємець не може передати майнові права на продукт. Це може зробити лише творець-фізособа, а отже, за правилами пп. 164.2.3 ПКУ, доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав вважаються роялті (як доходи фізособи) й обкладаються ПДФО та військовим збором.

Згідно з пп. 292.1 ПКУ, доходом платника єдиного податку є для фізособи - підприємця - для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Тобто роялті виключені зі складу доходу ФОП на ЄП і оподатковуються згідно з розділом IV ПКУ.

Не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
• за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
• за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Враховуючи те, що платнику надано право розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то такий платник не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.

      Який КВЕД застосовується для операцій з роялті?

В класифікаторі видів економічної діяльності передбачений клас 77.40 «Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами», який включає роботи з надання прав на використання продуктів інтелектуальної власності та подібних продуктів, за якими виплачується роялті або ліцензійне мито власникові продукту (тобто власникові майна). Лізинг таких продуктів може приймати різні форми, такі як дозвіл на відтворення, використання в наступних процесах та продуктах, управління бізнесом під торговельною маркою на умовах франчайзингу тощо. Власники продуктів інтелектуальної власності можуть виступати їх розробниками або ні.

Висновки:

1. Так як отримання права користування об’єктом інтелектуальної власності не передбачає передачі права інтелектуальної власності (авторського права) на цей об’єкт інтелектуальної власності, то така операція підпадає під визначення роялті;

2.  Роялті виключені зі складу доходу ФОП на ЄП і оподатковуються згідно з розділом IV ПКУ. Відповідно, з доходу від роялті будуть сплачуватись податки в розмірі 18% ПДФО та 1,5% ВЗ, які податковий агент (ТОВ) буде утримати при виплаті доходу фізичній особі;

3. Для відображення операцій з роялті в класифікаторі КВЕД передбачений код 77.40 «Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами».