Відповідь на схоже питання ми розглядали в статті «Формула дисконтування та ставка відсотка: рахуємо вартість довгострокової заборгованості». Тому надамо відповідь в першу чергу за матеріалами цієї статті.
Позиція фіскальних органів: дохід є.
Державна податкова служба (ДПС) наполягає на фіскальному підході. Логіка контролерів базується на положеннях пп. 292.13 ПКУ, згідно з яким дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного або загального). Якщо в бухгалтерському обліку підприємство відобразило дохід від дисконтування (Кт 733), то, на думку податківців, ця сума має автоматично потрапити до бази оподаткування єдиним податком.
Ця позиція не є новою і неодноразово підтверджувалася в індивідуальних податкових консультаціях. Зокрема, варто звернути увагу на ІПК ДПСУ від 12.01.2023 р. №30/ІПК/99-00-04-03-03-06 та більш свіжу — від 25.10.2024 р. №4986/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК. У цих роз'ясненнях податківці роблять однозначний висновок: оскільки сума дисконту включається до складу доходу в бухобліку, вона має відображатися і у складі доходу платника єдиного податку, з якого сплачується податок за відповідною ставкою.
Правова позиція: доходу немає
З точки зору системного аналізу ПКУ, вимоги податківців є спірними та суперечать базовим принципам спрощеної системи оподаткування.
Головний аргумент проти оподаткування дисконту — це касовий метод. Згідно з пп. 292.6 ПКУ, датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій формі (готівковій або безготівковій), дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів/послуг тощо.
Дисконтування — це виключно оціночна бухгалтерська процедура, яка має на меті привести вартість майбутніх грошових потоків до їх теперішньої вартості. У момент визнання доходу від дисконтування (первісне визнання боргу) жодних реальних коштів, окрім суми самої позики (яка не є доходом згідно з ПКУ, якщо повертається протягом 12 місяців, або ж трактується інакше при довгострокових зобов'язаннях), підприємство не отримує. Тобто, фактичний приріст активів у вигляді грошей відсутній.
Хоча пп. 292.13 ПКУ і відсилає до даних бухобліку, він слугує інструментом для підтвердження сум, а не для розширення бази оподаткування за рахунок "віртуальних" доходів, які не відповідають критеріям статті 292 ПКУ. Застосування НП(С)БО не повинно підміняти норми Кодексу, які чітко прив'язують податкові зобов'язання "єдинника" до руху активів.
Ризики та "податкова пастка"
Для платників єдиного податку ІІІ групи оподаткування дисконту створює ситуацію абсолютної нерівності порівняно з платниками податку на прибуток:
На етапі отримання позики: Ви визнаєте дохід від дисконтування і, якщо погодитесь з ДПС, сплатите 3% або 5% податку.
На етапі користування позикою: У кожному наступному періоді (кварталі) ви будете нараховувати амортизацію дисконту, що в бухобліку відображається як витрати (Дт 952 — Кт зобов'язання). Однак, для платників єдиного податку поняття "витрати" не існує — об'єктом оподаткування є дохід.
Результат: Ваші витрати на амортизацію дисконту (які поступово збільшують суму боргу до номіналу, який треба повернути) ніяк не зменшать об'єкт оподаткування. Тобто ви сплатите податок з "повітря" на початку, але не зможете скоригувати базу оподаткування в майбутньому. Платники податку на прибуток, на відміну від спрощенців, вирівнюють цей вплив через фінрезультат (спочатку дохід, потім витрати).
Рекомендація:
Якщо ви не готові до судових спорів, безпечнішим варіантом (хоча й економічно невигідним) буде включити суму дисконту до доходу та сплатити податок, як того вимагають фіскали в згаданих ІПК.
Якщо ж ви вирішите відстоювати свою правоту, не включаючи дисконт до доходів, будьте готові, що під час перевірки податкова донарахує зобов'язання та штрафи. У такому разі захищати позицію про пріоритет касового методу (п. 292.6 ПКУ) над даними бухобліку доведеться в суді. На наш погляд, аргумент про відсутність реального надходження коштів залишається вагомим.
Висновки:
- Податкова служба наполягає на включенні бухгалтерського доходу від дисконтування довгострокової заборгованості до бази оподаткування єдиним податком;
- Законодавчо обґрунтованою є позиція, що такий дохід не повинен оподатковуватись, оскільки платники єдиного податку застосовують касовий метод (пп. 292.6 ПКУ), а дисконтування не супроводжується надходженням коштів;
- Сплата єдиного податку з дисконту є фінансово невигідною для спрощенців, оскільки подальша амортизація дисконту (витрати) не зменшує об’єкт оподаткування, на відміну від загальної системи.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити