Податківці мають сталу думку щодо таких доходів, а саме:
- Якщо відшкодування отримано без подання до суду і, відповідно, здійснене на підставі домовленості сторін без наявності рішення суду, то таке відшкодування розглядається як дохід платника єдиного податку. При цьому аргументація спирається на пп. 2 п. 292.1 ПКУ, згідно з яким доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ. Докладніше про це див. тут;
- Якщо відшкодування отримано на підставі рішення суду, то тут працює інша норма, а саме пп. 292.15 ПКУ, згідно з яким при визначенні обсягу доходу, що дає право суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування в наступному податковому (звітному) періоді, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди. Докладніше про це – тут.
Логіка тут полягає в тому, що якщо наявне рішення суду щодо відшкодування збитків, то таке надходження коштів дійсно є відшкодуванням збитків, а не, наприклад, доходом від продажу товарів, замаскованим під відшкодування збитків. Тобто такий підхід (вимога наявності рішення суду) унеможливлює зловживання платників податків нормами пп. 292.15 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити