В першу чергу зазначимо, що відповідно до пп. 2 п. 291.4 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізособи — підприємці, які здійснюють госпдіяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 грн.
Відповідно до цього, надавати послуги (зокрема, з надання в оренду власного авто) ФОП ІІ групи може лише або фізособам, або суб’єктам господарювання на спрощеній системі оподаткування (на єдиному податку).
Тобто, наприклад, надавати послуги з оренди авто підприємству, платнику податку на прибуток, такий підприємець не може. Зверніть увагу, що як і звичайна фізособа надати таке майно підприємству, неплатнику ЄП, він не зможе, оскільки податківцями таку діяльність буде розцінено як підприємницьку діяльність (про це тут).
Також діяльність підприємця на спрощеній системі оподаткування передбачає обов’язкову реєстрацію і ведення Книги обліку доходів (про її реєстрацію ми писали тут).
Зверніть увагу, що у разі здійснення розрахунків за орендовані авто готівкою, має місце розрахункова операція в розумінні Закону про РРО. При цьому, відповідно до пп. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ групи (фізособи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Щодо оподаткування діяльності підприємця єдиним податком, то він сплачується у відсотках (фіксована ставка) до розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна зарплата).
Така фіксована ставка ЄП встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізосіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць у межах до 20% розміру мінімальної зарплати.
ЄСВ
Окрім ЄП підприємець також зобов’язаний сплачувати ЄСВ за себе за ставкою 22% у розмірі, не меншому ніж розмір мінімальної заробітної плати. ЄСВ сплачується авансовим внеском не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця або авансовим внеском за весь звітний період (пп. 295.1 ПКУ).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись