Фізичні особи-пдприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток), cплачують єдиний внесок за себе, за виключенням тих, які звільняються від сплати єдиного внеску.
Податківці у підкатегорії 201.04.02 ЗІР надали інформацію, що відповідно до пп. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Частиною 5 ст. 8 Закону про ЄСВ для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відс. бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ).
Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ, зокрема, фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Крім того, відповідно до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ:
- під час особливого періоду, визначеного Законом №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 - 2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ);
- під час дії особливого періоду, визначеного Законом №3543, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ, якщо вони не є роботодавцями (п. 9 -18 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ);
- тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом №1207 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України звільняються від виконання обов’язків, визначених ст. 6 Закону про ЄСВ (п. 9 - 3 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ);
- платники єдиного внеску, зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом №2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону про ЄСВ, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення (абзац перший п. 9 - 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ).