Підприємець зобов’язаний проводити інвентаризацію лише на вимогу

Насамперед зазначимо, що підприємець не зобов’язаний вести бухгалтерський облік, а отже, і проводити інвентаризацію товарів (яка проводиться як звіряння даних бухобліку з фактичною наявністю таких активів) та відображати її результати у власному обліку. Як виняток, інвентаризацію проводять на вимогу контролюючих органів під час проведення ними податкової перевірки відповідно до пп. 20.1.9 ПКУ. Про це говорять і самі податківці. Читайте тут>>

Однак для підприємців на загальній системі оподаткування ПКУ встановлено спеціальне правило. За п. 177.10 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. На практиці це призводить до вимог податківців під час перевірок не тільки документів про придбання товарів, а й про їх рух та товарні залишки. 

Враховуючи це, підприємці можуть вести облік руху товарів, а отже, і проводити їх інвентаризацію. Звісно, результати такої інвентаризації підприємець має врахувати тільки у податковому обліку. 

При цьому потрібно врахувати наступне.

Перше, що робить будь-яке підприємство при встановленні розбіжностей між даними бухобліку та даними інвентаризації, це перевірку наявності первинних документів та правильності їх відображення в бухгалтерському обліку. Адже нестача може бути спричинена невідображенням в обліку реалізації товарів. А надлишок – їх неоприбуткуванням. 

Якщо ж в бухобліку помилок не буде виявлено (усі відображені в обліку операції підтверджуються первинними документами, та немає не проведених в обліку первинних документів), тоді можна буде говорити про достовірну нестачу (або надлишок). 

На жаль, податківці нічого не говорять про особливості відображення такого наслідку інвентаризації підприємцями. Тому далі ми наводимо власну точку зору з цього приводу, а автору запитання радимо звернутися з цим запитанням за індивідуальною податковою консультацією до органу ДФС. 

У випадку нестачі (і відсутності працівника, який відповідає за збереження таких товарів), підприємець має два види втрат – в межах норм природного убутку і понаднормові втрати. Але, на жаль, жодного з цих видів втрат немає у переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів (за п. 177.4 ПКУ), на які підприємець може зменшити об’єкт оподаткування ПДФО за п. 177.2 ПКУ. 

Навпаки, за пп. 177.4.5 ПКУ, не включаються до складу витрат підприємця:

- витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

- документально не підтверджені витрати.

І якщо юрособи про втрати в межах норм природного убутку ще можуть говорити як про ті, що пов’язані із провадженням господарської діяльності (завдяки особливостям відображення таких втрат в бухобліку), у підприємців для цього законодавчих підстав немає. Тому дозволити врахувати такі втрати у складі податкових витрат підприємцю можуть тільки податківці у індивідуальній податковій консультації. 

А ось щодо виявлених надлишків (товарів, які є на складі, але щодо яких немає первинних документів), радимо визнати оподаткований дохід. Оскільки, незважаючи на відсутність прямої норми ст. 177 ПКУ, податківці  на цьому наполягають. Аналогічна консультація досі є в «ЗІР» на сайті ДФСУ і має статус чинної. 

Щодо ПДВ, то тут підприємцю-платнику ПДВ доведеться діяти за загальними правилами. Стосовно нестач – визнати ПЗ з ПДВ. Читайте тут>>

Виявлення надлишків у обліку платників ПДВ не відображається. 

Оскільки у випадку з нестачами йдеться про списання товарів, а не про їх реалізацію, то через РРО проводити таке списання не потрібно. Те саме стосується і надлишків таких товарів – через РРО проводитиметься лише їх наступний продаж.