Підприємець на загальній системі - експедитор зобов'язаний сплачувати єдиний соцвнесок

За умовами запитання фізособа-підприємець, що перебуває на загальній системі оподаткування, виступає транспортним експедитором. Отже, підприємець у ролі суб'єкта господарювання, за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт — споживач послуг експедитора — оплачує виконані експедитором послуги, включаючи плату експедитору. Відповідно до ст. 9 Закону про транспортно-експедиторську діяльність: «За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу».

Потрібно розуміти, що платою експедитору за виконання договору вважаються кошти, сплачені клієнтом за належне виконання договору транспортного експедирування. Не включаються до плати за виконання договору витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору. Підтвердженням таких витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Iз вищенаведеного випливає, що доходом підприємця-експедитора є сплачена клієнтом винагорода. Саме ця сума включається до складу виручки підприємця на загальній системі оподаткування відповідно до п. 177.2 ПКУ, а об'єктом оподаткування ПДФО буде чистий оподатковуваний дохід, зменшений на суму документально підтверджених понесених витрат, пов'язаних із господарською діяльністю підприємця.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах із нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Зверніть увагу: якщо підприємець у відносинах із третьою особою виступає від свого імені, сплачені третій особі кошти для визначення об'єкта оподаткування ПДФО не відносяться до витрат підприємця, відповідно не зменшують об'єкт оподаткування. Пояснюється це тим, що такі кошти є транзитними і не належать безпосередньо до результатів госпдіяльності експедитора-підприємця.

Умови та порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) визначають Закон про ЄСВ та Iнструкція №21-5. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, платниками єдиного внеску є фізичні особи — підприємці, у т. ч. ті, які перебувають на загальній системі оподаткування. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 цього закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Фактично базою для нарахування ПДФО та ЄСВ є однакова сума. А виходячи із вищезгаданих норм щодо визначення об'єкта оподаткування ПДФО — це чистий оподатковуваний дохід підприємця.

Зверніть увагу: сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску-1 за місяць, у якому отримано дохід. У 2013 році розмір щомісячного мінімального внеску становить з 01.01.2013 р. до 01.12.2013 р. — 398,01 грн, з 01.12.2013 р. — 422,65 грн. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 7 Закону про ЄСВ, нарахування ЄСВ здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування-2 єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. Максимальна щомісячна база для нарахування ЄСВ у 2013 році: з 01.01.2013 р. до 01.12.2013 р. — 19499,00 грн, з 01.12.2013 р. — 20706,00 грн.

^{-------------1-------------}

Сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

-------------2------------

Максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

--------------------------

Єдиний внесок для фізосіб-підприємців встановлюється у розмірі 34,7% від бази нарахування, тобто від суми чистого доходу (п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Сума єдиного внеску обчислюється на підставі первинних документів, що підтверджують нарахування (обчислення) виплати (доходу). За умовами запитання, підтвердними документами отриманого експедитором доходу у вигляді винагороди, яка сплачена клієнтом, буде банківська виписка. Розмір отриманих доходів від здійснення транспортно-експедиторських послуг підприємець відображає у графі 3 Книги обліку доходів і витрат. Фактично сума, з якої сплачуються ПДФО і єдиний внесок (за умови дотримання щомісячної максимальної бази нарахування для ЄСВ), буде зазначена у графі 12 Книги обліку доходів і витрат підприємця.

Підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року (це зовсім не означає, що ЄСВ не можна сплачувати, наприклад, щомісяця або щокварталу, адже річна сума ЄСВ може бути чималою). Пам'ятайте: єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Деякі підприємці схильні вважати, що якщо вони надають іншому суб'єкту господарювання послуги за цивільно-правовим договором, то нарахування та сплата ЄСВ належать до обов'язків покупця послуг. Це зовсім не так — якщо послуги надаються підприємцем і відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, усі обов'язки та відповідальність за сплату єдиного внеску стосуються підприємця-виконавця.

А якщо з фізособою, яка не є підприємцем, оформляється цивільно-правовий договір, то фізособа отримує суму винагороди, встановлену договором. На суму винагороди, встановлену фізособі за виконання робіт за цивільно-правовим договором, підприємство нараховує ЄСВ у розмірі 34,7% та утримує 2,6%. Нарахування єдиного внеску здійснюється за рахунок суми, на які єдиний внесок нараховано (ч. 6 ст. 7 Закону про ЄСВ). Тільки у цьому випадку обов'язок нарахування та сплати єдиного внеску покладається на підприємство-покупця транспортно-експедиторських послуг. Сплатити ЄСВ у цьому разі підприємству потрібно не пізніше 20 числа наступного місяця. Але це зовсім інша історія...