Облік поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем на загальній системі

Визначення терміна «поворотна фінансова допомога» наводиться у пп. 14.1.257 ПКУ: «сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення».

Договір позики для підприємця є укладеним з моменту передання грошей. У разі внесення коштів від позикодавця на поточний рахунок позичальника про це свідчитиме банківська виписка. Якщо кошти отримані готівкою, позичальнику важко буде документально довести дату їх отримання. Адже підприємці не ведуть касових книг, а суму отриманої позики не відображають у Книзі обліку доходів і витрат (далі — Книга), яку вони ведуть.

Частина 2 ст. 1047 ЦКУ зазначає, що при отриманні коштів у позику може бути оформлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної грошової суми. Рекомендуємо такі документи складати у двох примірниках. Радимо також скласти сторонам такої операції двосторонній документ про передачу грошей, у випадку отримання допомоги готівкою. Такі документи пригодяться під час податкової перевірки.

Повернутою позика вважається в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦКУ). Про це свідчитиме банківська виписка і платіжне доручення (або квитанція банку). Хоча якщо підприємець працює з готівкою, сума позики може повертатись і в готівковій формі, за умови відповідного оформлення приймання готівки позикодавцем. Якщо позикодавцем є юрособа, отримання коштів останнім оформляється прибутковим касовим ордером. Момент повернення коштів позичальником, відповідно до ст. 177 ПКУ, є визначальним фактором для оподаткування підприємця.

Статус надавача позики, на відміну від юрособи-позичальника, для підприємця-позичальника не має значення. ФОП у своїй господарській діяльності враховує тільки норми ст. 177 ПКУ, якою не встановлено спеціальних норм для оподаткування фіндопомоги залежно від кого вона була отримана.

Відповідно до п. 177.2 ПКУ, об'єктом оподаткування у підприємця є чистий оподатковуваний дохід. Це різниця між загальним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємця. Виникає запитання: чи відноситься отримана поворотна фінансова допомога до загального доходу підприємця? Визначення термінів «доходи» та «пасивні доходи» наводиться у пп. 14.1.56 та пп. 14.1.268 ПКУ, й отримана сума ПФД у це визначення не попадає.

Отже, суму фіндопомоги у звітному періоді отримання підприємець не враховує. Відповідно така сума не відображається у Книзі та у річній податковій декларації.

Але пам'ятайте: відповідно до умов договору позики отримані грошові кошти підлягають обов'язковому поверненню у визначений договором строк. Крім того, щоб сума коштів, що надійшла підприємцю у користування, вважалася поворотною фіндопомогою, пп. 14.1.257 ПКУ висуває умову обов'язкового повернення цієї суми та ненарахування процентів на неї.

Якщо сума ПФД не повертається у визначений у договорі строк, виникає запитання: коли виникає дохід, і чи це дохід фізособи, чи така сума вважається загальним оподатковуваним доходом підприємця? На жаль, ПКУ не дає відповіді на це запитання.

У Єдиній базі податкових знань, відповідаючи на це запитання, податківці зазначають: «Враховуючи те, що отримана фізичною особою — підприємцем поворотна фінансова допомога (позика) відповідно до умов договору підлягає обов'язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.

При цьому слід зазначити: якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи — підприємця та оподатковується на загальних підставах».

На думку ДПС, до оподатковуваного доходу підприємця включається сума протермінованої за встановленою у договорі датою позики (але за якою начебто ще не закінчився строк позовної давності). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Відповідно до норм пп. 164.2.7 ПКУ, дохід за неповерненою сумою позики може виникнути, якщо настане строк позовної давності за неповерненою сумою позики, або за нормою пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, якщо кредитор анулює самостійно суму боргу до закінчення строку позовної давності.

Якщо виходити зі змісту норм ПКУ, виниклий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як фізособи та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ПКУ. Відповідно ця сума включається не до складу доходів суб'єкта госпдіяльності — підприємця (як сума загального доходу, зменшена на документально підтверджені витрати, що в підсумку дає базу для оподаткування — чистий дохід), а до доходу фізособи. Отже, підлягає оподаткуванню на загальних підставах: «У разі якщо фізична особа — підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку — фізичних осіб» (п. 177.6 ПКУ). У такому разі сума неповерненої фіндопомоги знову-таки не відображатиметься у Книзі, але оподатковуватиметься за ставкою 15% та/або 17% (п. 167.1 ПКУ) як інші доходи.

Рекомендуємо для уникнення оподаткування звернути особливу увагу на документальне оформлення: у договорі зазначити строки повернення та стежити за цим. У разі неможливості повернути повну суму позикодавцеві можна внести зміни до договору позики та продовжити терміни повернення. Або повернути суму позики і того самого дня отримати її знову за іншим договором.

Приклад

ФОП на загальній системі оподаткування 15.10.2012 р. за договором позики отримав на поточний рахунок у банку (відкритий для провадження підприємницької діяльності) поворотну фіндопомогу в розмірі 15000,00 грн.

Термін повернення коштів — 01.12.2013 р. Позикодавцем є юрособа на загальній системі оподаткування. На 01.02.2012 р. неповерненою залишалась сума 2000,00 грн.

Якщо діяти за фіскальним поглядом ДПС, сума ПФД, яка не повертається у визначений у договорі термін, повинна включатися до доходу та оподатковуватися на загальних підставах. На наш погляд, дохід фізособи виникає у випадку закінчення строку позовної давності (пп. 164.2.7 ПКУ) або якщо кредитор самостійно анулює суму боргу до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).