Відповідно до п. 292.2 ПКУ при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (пп. 14.1.138 ПКУ).
Згідно із пп. 291.5.-1.3 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до20 літрівта діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).
Обмеження можливості обрання спрощеної системи оподаткування залежить від виду економічної діяльності.
Підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п. 14.1.145 ПКУ).
До підакцизних товарів належать, зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з продажу автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, тобто підакцизних товарів, що відповідає класам 45.11, 45.19 та 45.40 розділу 45 ДК 009:2010 Класифікації економічних видів діяльності, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Пункт 216.1 ПКУ говорить про те, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції"), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), а п. 216.4. ПКУ визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках.
Тому, підакцизні товари, з яких вже був сплачений акцизний податок, котрі вже були реалізовані кінцевим споживачам, втрачають статус підакцизних товарів, так як в разі повторного їх продажу в якості товарів бувших у використанні, чинне законодавство не передбачає повторного виникнення у відповідного суб'єкта господарювання зобов'язання щодо нарахування та сплати відповідного акцизного податку та не встановлює ставки акцизного податку на відповідні вживані транспортні засоби.
Враховуючи вищенаведене, юридична особа - платник єдиного податку має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі.
При цьому при продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.
Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Зазначена позиція висвітлена також у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (108.05).
