До доходу платника єдиного податку включають кредиторську заборгованість, за якою минула позовна давність

У разі припинення юридичної особи у випадку її ліквідації за рішенням засновників (учасників) такій особі, як правило не уникнути документальної позапланової податкової перевірки. Тому безумовно важливо для платника ЄП правільно відобразити всі госпоперації в обліку. 

Отже, виходячи із умов наведеної ситуації у підприємства — платника ЄП під час проведення ліквідаційної процедури наявні наступні зобов'язання, у вигляді кредиторської заборгованості:

1) розрахунки з підзвітними особами – сальдо по кредиту субрахунка  372 "Розрахунки з підзвітними особами";

2) сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі — сальдо по кредиту субрахунка 685 "Розрахунки з іншими кредиторами";

3) внески учасників – сальдо по кредиту рахунка 67 "Розрахунки з учасниками".

Можливості погасити наведені заборгованості у підприємства немає. За визначенням наведеним у п. 11 П(С)БО 11"Зобов'язання" наразі такі заборгованості у бухобліку є поточними зобов'язаннями підприємства. Але потрібно пам'ятати про умову п. 5 П(С)БО 11: “Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. ”

Цілком логічно виникає питання, чи включаються наведені статті зобов'язань до складу доходу платника ЄП? Звернемось до п. 292.3 ПКУ, який зазначає, що до складу доходу за звітний період платника ЄП включається також сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Крім того, відповідно до ч. 3 п. 292.11 ПКУ не включається до доходу платника ЄП сума фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. А тепер проаналізуємо ситуацію викладену у питанні.

1) розрахунки з підзвітними особами та внески учасників. Прямого визначення терміна «сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності» у законодавстві, зокрема у ПКУ, немає. Але наприклад у формі Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-мс)  у розділі "Довгострокові зобов'язання" у статті "Інші поточні зобов'язання" (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей розділу "Поточні зобов'язання". Зокрема заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам тощо (додатково див. п.1.10-1.16 розділу ІІІ П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"). Тобто до настання моменту закінчення строку позовної давності, такі заборгованості є поточними і в податковому обліку платника ЄП не відображаються. Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (статті 256 та 257 ЦКУ). Потрібно зазначити також, що законодавством не передбачено, що із ліквідацією підприємства закінчується строк позовної давності.

Відповідно виникає питання, що відбувається з кредиторською заборгованістю платника ЄП, що ліквідується але за такою заборгованістю не минув строк позовної давності? Податкові органи вбачають у такій ситуації дохід. Пояснюється це тим, що: “сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юридичної особи – платника єдиного податку вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком” (рубрика ЄБПЗ підкатегорія 108.04). Датою визнання такого «специфічного» доходу, згідно з п. 292.6 ПКУ, буде дата списання кредиторської заборгованості. Кожна господарська операція має здійснюватися на підставі первинних документів, в даному разі на підставі бухдовідки. Бухгалтерська довідка в свою чергу  складається на підставі рішення керівника або колегіального органу управління платника ЄП. Така довідка як первинний документ обліку має відповідати вимогам щодо обов'язкових реквізитів, встановленим ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88. Списання заборгованості відображається за кредитом рахунка 74 «Iнші доходи» (субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»).

А от що стосується заборгованості за внесками вважаємо, що на підставі ч. 8 п. 292.11 ПКУ, у випадку неповернення внесків засновникам, дохід у платника ЄП буде відсутній. Адже, суми коштів та вартість майна, внесені засновниками до статутного капіталу не включались до складу доходу.

2) фінансова допомога, надана на поворотній основі. Доволі суперечливе питання, з одної сторони повинні виконуватись дві умови для невизнання у складі доходу такої суми: сума отримана та повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. З іншої сторони, якщо проміжок часу в 12 календарних місяців не закінчився, але підприємство ліквідується чи потрібно визнавати дохід? На наш погляд ні, адже у ч. 3 п. 292.11 ПКУ зазначено дві умови, які застосовуються разом. Застосовувати вимогу п. 292.3 ПКУ вважаємо буде не вірно,  цей пункт встановлює вимоги, щодо визнання доходу за товарами (роботами, послугами).