Договір про спільну діяльність
Договір виробництва сільгосппродукції є класичним договором про спільну діяльність, який укладається згідно з нормами ст. 1130 – ст. 1143 ЦКУ.
За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ч. 1 ст. 1130 ЦКУ).
В ситуації, яку ми розглядаємо, ФГ діє спільно з землекористувачем для вирощування сільгосппродукції. Причому землекористувач вносить у спільну діяльність право користування землею, а ФГ послуги з обробки цієї землі.
Чи може платник ЄП групи 4 здійснювати діяльність в рамках договорів про спільну діяльність?
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено. Тобто, платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених п. 291.4, п. 291.5 та п. 291.5-1 ПКУ.
Такий самий висновок податкова наводить в своїх консультаціях, наприклад, в ІПК ГУ ДФС у Хмельницькій області, від 23.07.2019 р. №3398/ІПК/22-01-1203-17.
Те саме читаємо у відповіді на питання в підкатегорії 108.01.01 ЗІР: «Чи має право ЮО – платник ЄП здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?».
Чи відображається дана ділянка у декларації платника ЄП групи 4?
Ні, не відображається.
Тому що зазначена ділянка не надана платнику ЄП у власність чи користування. А об’єктом оподаткування ЄП групи 4 є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Так само консультує податкова, наприклад, в ІПК ГУ ДФС у Вінницькій області, від 12.12.2017 р. №2943/ІПК/08/02-32-12-03, в ІПК ДФСУ від 09.11.2017 р. №2564/6/99-99-12-02-03-15/ІПК.
Зокрема, податкова пише:
- враховуючи, що земельна ділянка є вкладом у спільну діяльність та складає об’єкт спільної сумісної власності, а не надана підприємству для одноосібного користування, то зазначена земельна ділянка не може бути включеною до об’єкта оподаткування для платника ЄП четвертої групи.
- враховуючи, що платниками земельного податку є власники земельної ділянки (п. 269.1 ПКУ), то обов’язок із сплати земельного податку покладається на власника земельної ділянки.
Тобто, за сплату податку, орендної чи іншої плати за користування землею сплачує землекористувач, а не ФГ платник ЄП групи 4.
Причому сільгосппродукція, вирощена на таких землях, не відноситься до власновирощеної, з метою визначення частки сільгосптоваровиробництва за пп. 14.1.262, пп. 4 п. 291.4 ПКУ. А відтак дохід від реалізації такої продукції платник ЄП не включає до доходу від продажу власної сільгосппродукції, а включає тільки до загальної суми доходу. Таким чином, такий дохід зменшить розмір сільгоспчастки.
Те саме випливає зі змісту наведених вище ІПК.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити