Як визначається дохід юрособи –«єдинника», отриманий у валюті?

Згідно з пп. 2 пп. 292.1 ПКУ, доходом юрособи, платника єдиного податку, є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (пп. 292.5 ПКУ).

При цьому, варто звернути увагу, що у випадку отримання валюти, вона наразі все одно зараховується спочатку на транзитний (розподільчий) рахунок підприємства, хоча на сьогодні вимоги щодо обов’язкового продажу частини валюти вже не діють. Водночас, такий транзитний рахунок є службовим рахунком банку і не належить безпосередньо підприємству (про що зазначали податківці у своїх ІПК, зокрема, тут).

У зв’язку з цим, до доходу юрособи - платника єдиного податку включається сума валютної виручки, що надійшла на валютний (не транзитний) рахунок підприємства у перерахунку у гривні за курсом НБУ на дату такого зарахування. Тобто дохід платника ЄП не залежить від дати надання послуг і перерахунку їх вартості у бухобліку за правилами НП(С)БО.

Разом з цим, звертаємо увагу, податківці неодноразово зазначали (зокрема, тут і тут), що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів юрособи - платника ЄП. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

Тобто, «єдинник» як і звичайна юрособа, розраховує курсові різниці за правилами П(С)БО – як позитивні, так і від’ємні. Проте на оподаткування впливають лише позитивні курсові різниці, в тому числі і ті, що розраховуються на дату балансу (на кінець кожного кварталу).

Детальніше про курсові різниці у юрособи - платника ЄП ми писали тут та тут.