Списання кредиторської заборгованості у юрособи–"єдинника" за ставкою 5%

Податківці в ІПК від 22.02.2019 р. №676/6/99-99-12-02-03-15/ІПК вважають, що списана кредиторська заборгованість — об’єкт оподаткування у платників єдиного податку. Податківці дійшли висновку, що до доходу юридичної особи – платника ЄП за ставкою 5% включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та сума кредиторської заборгованості, списана внаслідок ліквідації кредитора.

Такого висновку податківці дійшли, на підставі абзацу третього п. 44.2 ПКУ. Ця норма передбачає, що юридичні особи — платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним в пп. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ (платники єдиного податку третьої групи), ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування. І оскільки в бухгалтерському обліку суми списаної кредиторської заборгованості включаються до складу доходів, то, на думку податківців, така сума входить і до складу доходу, який підлягає оподаткуванню єдиним податком.
У своїй консультації із категорії 108.01.02 ЗІР податківці відповіли на запитання: «Чи включається до складу доходу юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи, що ліквідується, сума кредиторської заборгованості, за якою не минув строк позовної давності?». В цьому роз’ясненні без посилання на положення П(С)БО  податківці підкреслили, що сума кредиторської заборгованості, стосовно якої не минув строк позовної давності, у зв’язку із ліквідацією юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи вже не надійде кредиторам, тому вона включається до бази оподаткування єдиним податком.

Але все це не ґрунтується на нормах ПКУ. Що говорить ПКУ?

Відповідно до  п. 292.3 ПКУ сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ. При цьому для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ПКУ). Таким чином, на підставі цих виключних норм можна дійти висновку, що тільки у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ (тобто платника єдиного податку за ставкою 3 %), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, включається до суми доходу. Платники ЄП за ставкою 5% цього робити не повинні.

За нормами п. 44.2 ПКУ юридичні особи — платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування. Проте чинні норми ПКУ не дають однозначної відповіді на питання, як саме слід застосовувати дані бухгалтерського обліку платникам ЄП, адже сума ЄП визначається за касовим методом. Тому в бухгалтерському обліку порядок визначення доходу платників ЄП  не збігається з правилами, визначеними в ст. 296 ПКУ. В бухгалтерському обліку доходи від реалізації товарів виникають за методом нарахування (п. 8 П(С)БО 15 «Дохід»). А єдиний податок на такі доходи нараховується на дату надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій формі (п. 292.6 ПКУ). З цієї причини посилання на норми П(С)БО з метою визначення складу доходів, які підлягають оподаткуванню єдиним податком, не є коректним.

Немає єдиної позиції щодо необхідності включення списаної кредиторської заборгованості до складу доходів юридичної особи — платника єдиного податку також і у судів. Наприклад, в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 р. у справі №817/1592/17 суд акцентував увагу на тому, що суми списаної кредиторської заборгованості включаються у доходи тільки юридичної особи — платника єдиного податку, який є платником ПДВ. При цьому сума кредиторської заборгованості не підпадає під поняття безоплатно отриманих товарів, оскільки між сторонами було укладено договір купівлі-продажу. На підставі цього суд задовольнив вимоги позивача і визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення щодо донарахування єдиного податку за операцією списання кредиторської заборгованості у платника єдиного податку за ставкою 5 %.

Проте це рішення було скасовано постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 р. у справі №817/1592/17. В цій постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що сума кредиторської заборгованості, щодо якої не минув строк позовної давності та яка у зв’язку із ліквідацією юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком.

Також, на нашу думку, списання заборгованості за виданий, но неоплачений товар не вважається розрахунком у негрошовій формі, тому що власне самого розрахунку і не було. Списання заборгованості – це припинення зобов’язання боржника, а не розрахунок. З цього приводу в ст. 599 ЦКУ сказано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином – тобто, шляхом проведення розрахунку. Списання безнадійної заборгованості – це припинення простроченого невиконаного зобов’язання (додатково див. ст. 612 ЦКУ), якщо кредитор втратив право вимоги виконання зобов’язання через сплив позовної давності (глава 19 ЦКУ).

Взагалі, враховуючи неврегульованість цього питання, радимо отримати від податківців власну ІПК і діяти на її підставі.