Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -- підприємця.
Оскільки виручкою фізичної особи -- підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та не грошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (до каси) або отримання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.
Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ.
Згідно зі ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями, фізособи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з чинним законодавством.
Валютні кошти, що надходять на валютний рахунок фізичної особи -- підприємця від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження і включаються до валового доходу та відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
Відповідно до п. 5 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління НБУ від 10 серпня 2005 р. №281, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за №950/11230 зі змінами та доповненнями, торгівлю іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України, на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати виключно Нацбанку та суб’єктам ринку (або з такими суб’єктами). При цьому суб’єктами ринку є уповноважені банки, уповноважені фінансові установи.
Суб’єкти ринку мають право здійснювати торгівлю іноземною валютою виключно у випадках та у порядку, передбачених цим Положенням.
Отже, при подальшому продажу частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, де курс іноземної валюти значно вищий за офіційний курс НБУ, внаслідок чого виникає додатна різниця, яка перераховується на розрахунковий рахунок у національній валюті фізичної особи -- підприємця, сума додатної різниці включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податків та відображається у річній податковій декларації про доходи.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити