• Посилання скопійовано

Умови подання підприємством декларації з прибутку за 9 місяців

Чи потрібно подавати малому підприємству (яке раніше звітувало раз на рік з податку на прибуток) декларацію з податку на прибуток та фінзвітність за 9 місяців 2019 року?

Фінзвітніть та декларація з прибутку  до ДПС

У разі звітування до податкової платниками податку на прибуток, як і раніше, усе залежить, який дохід був за минулий рік — до 20 млн грн чи більше (пп. 137.4, пп. 137.5 ПКУ).

Якщо дохід не перевищує 20 млн грн, то як декларацію, так і фінзвітність до неї слід подавати річну (пп. 46.2 ПКУ). Якщо ж дохід перевищує 20 млн грн, то декларацію з податку на прибуток подають щокварталу (упродовж 40 днів за звітним періодом), а до неї обов’язково долучають і фінзвітність як невід’ємну частину — додаток (пп. 46.2 ПКУ).

 

Фінзвітність до органів статистики

Постановою КМУ №625 внесено зміни до Порядку №419. Так, малі підприємства зобов’язані подавати проміжну, тобто квартальну, фінзвітність. Відповідні правки внесені до п. 2 Порядку №419, який дозволяє окремим підприємствам звітувати тільки раз на рік і не складати та не подавати проміжної фінансової звітності.

Ці зміни впливають на подання фінзвітності до органів статистики. Адже оскільки мова йде про квартальну фінзвітність, то її слід подавати щокварталу впродовж 25 днів за звітним кварталом. Тож, малі підприємства мають до органів статистики звітувати щокварталу, впродовж 25 днів за звітним кварталом.

Решта — мікро-, неприбуткові, іноземні представництва, "єдинники" — залишилися в переліку тих, хто складає фінзвітність за рік, тобто до статистики квартальну звітність не подають.

На нашу думку,  оскільки ці зміни, хоча й запрацювали з 24 липня 2019 року (за день до граничної дати подання піврічної фінзвітності — 25 липня 2019 року), все одно вони стосуються вже ІІІ кварталу, адже саме у цьому кварталі набрали чинності. Тобто за ІІІ квартали 2019 року малі підприємства мають подати фінзвітність до 25 жовтня.

За неподання фінзвітності до статистики щонайбільше загрожує адмінштраф — від 170 до 255 грн (ст. 186-3 КУпАП).

Нагадаємо, ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік встановлено критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників.

При визначенні категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі критеріїв. Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

***

Читайте також: Малі підприємства разом з декларацією з прибутку за ІІІ квартал мають подавати оновлену фінзвітність

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Степанов Михайло

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Виправлення помилок щодо незастосування податкових різниць
    Підприємство з доходом до 40 млн грн фактично не застосовувало податкові різниці, але не зазначило про це в деклараціях і не видало відповідний наказ. Чи потрібно приймати наказ «заднім числом» та подавати уточнюючі розрахунки? Також, чи потребує коригування практика щорічного видання таких наказів протягом останніх трьох років?
    Сьогодні 10:3075
  • Додаток БД до прибуткової декларації, якщо дохід не перевищує 40 млн. грн. і не застосувують податкові різниці
    Платники податку, дохід яких не перевищує 40 млн. грн. та якими прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату на податкові різниці, визначені відповідними положеннями ПКУ, Додаток БД не подають
    19.02.202634
  • Особливості списання знищених і пошкоджених основних засобів під час війни
    ТОВ – платник податку на прибуток, коригує фінансовий результат до оподаткування на податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ. У 2025 році внаслідок ракетної атаки було пошкоджено складські будівлі: частину знищено повністю, частину — частково, інші приміщення використовуються. Підприємство планує списати знищені об’єкти та частково — пошкоджені без припинення права власності, з подальшим відновленням. Чи потрібно збільшувати фінансовий результат і чи є це ліквідацією ОЗ за п. 138.1 ПКУ?
    19.02.2026399
  • Визначення НГО для розрахунку МПЗ у декларації за 2025 рік
    Який показник нормативної грошової оцінки (НГО) землі слід використовувати для розрахунку додатка МПЗ у декларації з податку на прибуток за 2025 рік: станом на 01.01.2025 з урахуванням індексації чи інше значення?
    19.02.202641
  • Особливості оподаткування поворотної фінансової допомоги резидентом Дія Сіті
    ТОВ — резидент Дія Сіті, платник ПнВК. У квітні 2025 року видано директору (власник 100%, пов’язана особа) поворотну фінансову допомогу 50 000 грн. У 2025 році повернуто 20 000 грн, решта 30 000 грн — у квітні 2026 року. Яку суму ПФД оподатковувати ПнВК у 2025 році - всю видану (50 000 грн) чи лише неповернену на кінець року (30 000 грн)?Якщо 30 000 грн повернуто у 2026 році після сплати ПнВК за 2025 рік — чи можна зменшити ПнВК за 2026 рік?
    19.02.202616