Главная Все консультации Госрегулирование ВЭД

Помилка у митній декларації та граничні строки розрахунків

За імпортною операцією у банк надіслали повторно митну декларацію, інвойс і аркуш коригування, тому що у декларації неправильно вказаний номер ЗЕД-контракту. Чи зніме банк на підставі цих документів операцію з валютного контролю (аркуш коригування складено після 365 к.д.)? Чи буде нарахована пеня?

1. Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (пп. 1 п. 9 Інструкції № 7). Граничні строки розрахунків не поширюються на ЗЕД-контракти з незначною сумою, а саме ціна якого до 150 000 грн (п. 22 Положення № 5).

2. Згідно зі ст. 2 Закону № 185 (який діяв до 07.02.2019 р.) імпортні операції резидентів здійснювались у строк, що не повинен перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Із 07.02.2019 р. відповідно до п. 21 Постанови НБУ № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становитимуть 365 календарних днів.

Згідно з п. 2 Постановою №7 нові строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 7 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків.

Отож, за умовами ситуації, з 26.10.2018 р. до 07.02.2019 р. факту порушень граничних строків розрахунків не було. Тому граничний строк для зняття такої операції з валютного нагляду - 365 к.д., а саме 26.10.2019 р.

3. Реєстр МД, це електронний реєстр увізних або вивізних МД, що подається органом, який здійснює державну політику у сфері державної митної справ (пп. 8 п. 3 розділу І Інструкції №7). Банк, що обслуговує, має доступ до отримання реєстру МД за валютною операцією, щодо якої здійснюється валютний нагляд.

4. У випадку імпорту банк розпочинає відлік граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу на користь нерезидента. І завершує здійснення валютного нагляду у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення постачання за імпортною операцією (пп. 3 п. 9 Інструкції № 7).

За умовами ситуації, враховуючи суть помилки при оформленні МД,  інформація з реєстру МД про те, що імпорт товару відбувся,  відсутня. Тому у банку є підстави вважати таку імпортну операцію не завершеною у граничні строки.

Відповідно до Закону №2473 органом валютного нагляду, який здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами вимог валютного законодавства, є НБУ та ДПС.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого ст. 13 Закону №2473 (365 календарних днів, - ред.), тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопостаченого товару. Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопостаченого товару).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону №2473 органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду. Обмін інформацію з питань забезпечення валютного контролю здійснюється відповідно до постанови КМУ від 26.12.95 р. № 1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».

5. На жаль, аркуш коригування до МД складений після закінчення граничних строків розрахунків, що і призвело до такої ситуації. Якщо товар надійшов на територію України, але його митне оформлення не завершено, і сума розрахунків за операцією з імпорту товарів перевищує 150 тис. грн, то банк не завершує валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з імпорту таких товарів.

У разі застосування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПС складає ППР за формою «С». Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Усе про ЗЕД, імпорт і експорт
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

6. З іншої сторони факт порушення граничних строків розрахунків відсутній.

Банк робить запит до митниці і просить підтвердити номер контракту (можна також одразу попросити підтвердити і інші дані, які зазвичай присутні в реєстрі) за цією МД.

У разі порушення строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7. У разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД.

7. За порушення терміну сплати пені, нарахованої контролюючим органом за порушення резидентами терміну розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, такі резиденти притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених п. 126.1 ПКУ.

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите БЕСПЛАТНУЮ подписку, перейдя по ссылке; на время карантина мы дарим всем нашим читателям три месяца подписки на пакет «Мой ассистент».

Читайте консультации и аналитику от редакции без ограничений и будьте здоровы!

Автор:
Елена Водопьянова
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Госрегулирование / ВЭД
Теги:
Экспорт , Импорт , Нерезиденты , ВЭД

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме