Підприємство компенсує вартість телефонних розмов працівника: чи буде ЄСВ?

Відповідно до абз.1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону «Про оплату праці».

Інструкцією №5 визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Згідно з пп. 2.2.9 розд. ІІ Інструкції №5 Фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема, вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

Отже, компенсація вартості розмов працівника по телефону входить до Фонду оплати праці, а отже, на зазначені суми нараховується ЄСВ.

Водночас, податківці в «ЗІР» (підкатегорія 301.03) зауважують, що сума коштів, відшкодована працедавцем фізособі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування ЄСВ за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема, це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Отже, у випадку наявності вищезазначених документів, сума компенсації використання власного мобільного телефону працівнику взагалі не оподатковується жодними податками та внесками.