Повернення нерезиденту курсової різниці між курсом договору та міжбанку

Згідно з п. 17 розділу IV Інструкції №7, банк з метою здійснення валютного нагляду за повнотою розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів використовує передбачені в договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу, якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни.

При цьому, у Інструкції №7 наводяться такі терміни:

• валюта платежу - будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору здійснюється оплата товару;
• валюта ціни - будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору встановлюється ціна товару.

Крім цього, у розділі «Валютно-цінові застереження» Постанови №444 від 21 червня 1995 р. наведено таку типову платіжну умову зовнішньоекономічних договорів (контрактів), у разі, коли валюта ціни і валюта розрахунку збігаються, але ціна товару ставиться у залежність від курсу іншої валюти:

«Сума даного договору (контракту) становить ..Х.. одиниць .. зазначеної валюти .. . Якщо у день, що передує дню платежу, курс .. зазначеної валюти .. стосовно до .. зазначеної іншої валюти .. зміниться порівняно з курсом .. зазначеної валюти .. стосовно до .. зазначеної іншої валюти .. на день, який передує дню підписання договору (контракту), що становить Y .. зазначеної валюти .. за одиницю .. зазначеної іншої валюти .., зміниться і сума даного договору (контракту) у відповідній пропорції».

З цього можна зробити висновок, що описані у запитанні умови договору відповідають законодавству України та, своєю чергою, не порушують умов про валютний контроль.

В даному випадку у запитанні як валютою ціни (валюта, що зазначається у договорі та акті), так і валютою платежу є євро. Однак, як було зазначено вище, цілком можливий варіант, у разі, якщо валюта ціни і платежу співпадають, здійснити прив’язку до курсу іншої валюти, в даному випадку гривні. За такого підходу вважаємо, що при поверненні нерезиденту «курсової різниці» (між курсом встановленим в договорі та курсом міжбанку на дату платежу) має місце коригування вартості наданих послуг у валюті (тобто зміна суми ціни договору).

ПДВ

Підпунктом «б» пп. 185.1 ПКУ визначено, що об’єк­том оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно із пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Разом з цим, з роз’яснення податківців у підкатегорії 101.06 «ЗІР» можна зробити висновок, що платник податків, у разі встановлення ціни в іноземній валюті, визначає податкове зобов’язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань.

Відповідно до пп. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, суми податкових зобов'язань постачальника підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки як було зазначено вище, на думку автора, має місце прив’язка ціни договору до курсу іншої валюти (в даному випадку гривні) і, відповідно, відбувається зміна суми ціни договору, то суми податкових зобов’язань також підлягають коригуванню виходячи з курсу НБУ на дату такої зміни.

У такому випадку платник податків складає розрахунок коригування до податкової накладної (з причиною коригування «Зміна ціни») і відображає відповідне зменшення суми податкового зобов’язанні у рядку 4.1.1 Декларації з ПДВ та Додатку 1 до Декларації.