• Посилання скопійовано

Чи виправляти завищення збитків у декларації з податку на прибуток?

Підприємство помилково завищило суму збитків у декларації за 2018 рік. За підсумками 2019 року підприємство також збиткове. Чи варто виправляти декларацію за 2018 рік? Які можуть бути наслідки?

Наслідки самостійного виправлення або невиправлення помилки

Сам по собі факт завищення збитків у декларації з податку на прибуток до негативних наслідків не призводить, тому що у підприємства не виникає сума податку до сплати, і відповідно, немає її заниження.

Нагадаємо, що штраф в розмірі 3% або 5% передбачений у разі самостійного виправлення помилки у податковій декларації, яка призвела до заниження податкового зобов’язання і відповідно, до недоплати податку в бюджет – див. п. 50.1 ПКУ.

Завищення збитків у декларації за 2018 рік не призвело до заниження податкового зобов’язання у 2018 році. Тож виправлення цієї декларації не призведе до нарахування штрафу 3 % або 5%.

Далі, за результатами 2019 року підприємство теж отримало збиток. Якщо підприємство не буде виправляти декларацію за 2018 рік, а перенесе завищену суму збитків до декларації за 2019 рік (через рядок 3.2.4 додатку РІ), то в цьому разі теж не станеться заниження податкового зобов’язання. Але підприємство буде мати вже дві помилкові декларації – за 2018 та за 2019 рік.

Проблеми можуть виникнути у тому звітному періоді, коли підприємство отримає прибуток і захоче зменшити його на суму торішніх збитків. І от тут потрібно буде, щоб сума збитків була правильною.

Як варіант, до «прибуткової» декларації можна буде перенести правильну суму збитків, а не ту, що буде зазначена у рядку 04 минулорічної декларації. Але невідомо, як до цього поставляться податківці – чи не будуть вони заперечувати право підприємства на зменшення оподатковуваного прибутку на тій підставі, що перенесена сума збитків не відповідає сумі, що задекларована у минулих роках?

Тому підприємство має прийняти рішення про доцільність виправлення декларації за 2018 рік – зараз або у тому році, коли буде отримано прибуток. При цьому слід пам’ятати, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахункуп. 102.1 ПКУ.

 

Наслідки виявлення помилки контролюючим органом

Якщо платник податку на прибуток самостійно не виправить цю помилку до початку податкової перевірки, і контролери самі виявлять заниження податкового зобов’язання, то настануть наслідки, передбачені п. 123.1 ПКУ: у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Наприклад, якщо у 2020 році буде отримано прибуток в сумі 2500 тис. грн, а минулорічні збитки становлять 1800 тис грн (з яких 500 тис грн – сума завищення збитків), то підприємство може помилитися у визначенні податку до сплати:

Оподатковуваний прибуток за 2020 рік: 2500 – 1800 = 700 тис грн, сума податку – 700 тис грн * 18% = 126 тис грн.

Якби не було завищення збитків, то результати 2020 року будуть такими: оподатковуваний прибуток: 2500 – 1300 = 1200 тис грн, сума податку 1200 * 18% = 216 тис грн.

Виникає недоплата податку на прибуток: 216 – 126 = 90 тис. грн.

Якщо це виявлять податківці при перевірці, вони можуть нарахувати штраф в сумі 90 * 25% = 22,5 тис. грн.

Ці наслідки можуть настати лише в тому разі, якщо платник податку використає завищену суму збитків для зменшення позитивного фінрезультату з метою оподаткування у тому році, в якому воно виникне, і тим самим занизить суму податку до сплати. Штраф нараховуватиметься на суму заниження податку.

Висновки:

  1. Поки підприємство є збитковим, факт завищення суми збитків у 2018 році не призводить до негативних наслідків.
  2. У тому році, коли підприємство отримає прибуток, йому доведеться розв'язувати проблему завищеної суми збитків минулих періодів. Для розв'язання проблеми пропонуємо такі рішення:
    1. Не виправляти збиткові декларації за 2018 рік та за наступні роки, та не включати збитки минулих років з метою зменшення фінрезультату у «прибутковому» році.
    2. Не виправляти збиткові декларації за 2018 рік та за наступні роки, а у «прибутковому» році з метою зменшення фінрезультату використати правильну суму збитків;
    3. Виправити збиткову декларацію за 2018 рік до подання декларації за 2019 рік, і позбутися можливих проблем в майбутньому.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Звітність

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Звітність»

  • Звіт про КІК, якщо компанія не вела діяльності
    В грудні 2022 року фізособа заснувала компанію в США (100% частка). Компанія з дня заснування не вела діяльність і за правилами США не подавала фінзвітність. Фінансовий рік в США з 01.10 по 30.09. У 2024 році фізособа продала свою частку іншій особі. Як сформувати звіт по КІК в Україні, якщо фінзвітності немає?
    Сьогодні 11:2317
  • Хто є опосередкованим власником КІК?
    У іноземної юрособи два засновники – фізособи, резиденти України: чоловік (80%) і колишня дружина (20%). Обоє подають звітність про КІК. Пов'язані особи чоловіка, які не впливають на діяльність КІК і не здійснюють фактичний контроль – нова дружина, батько, діти, брат. Хто є опосередкованим власником КІК?
    19.04.202434
  • Чи потрібно подавати скорочений звіт про КІК у 2024 р. якщо звітний рік КІК починається у 2023 р., а закінчується у 2024 р.?
    ФО стала контролюючою особою КІК у 4 кварталі 2023 р. Відповідно до законодавства країни реєстрації КІК фінансовий рік для компанії (зареєстрованої у 4 кв. 2023 р.) закінчується 31.12.2024 р. Чи потрібно у даному випадку подавати скорочений звіт про КІК?
    18.04.202435
  • Звіт про КІК, якщо КІК у стані ліквідації і не складає фінзвітність
    КІК (Литва) зареєстровано в 2009 р. Фізособа - резидент України має повний контроль (100%). КІК перебуває в стадії ліквідації, з 2016 року не складає фінзвітність, хоча в 2017 році на КІК зареєстровано автомобіль. Які документи потрібні для подання звіту КІК за 2022, 2023 роки?
    12.04.202469
  • Компенсація працівнику вартості медогляду: оподаткування та додаток 4ДФ
    Водій автотранспортного засобу проходив медичний огляд перед працевлаштуванням. Оплату провів з власної картки, підприємство ці кошти йому компенсувало. Чи треба на суму компенсації нараховувати ПДФО та ВЗ, та як правильно відобразити у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за якою ознакою доходу «126» чи «143»?
    11.04.2024612