Главная Все консультации Учет и отчетность Учет отдельных операций

Чи можна використовувати кран, ввезений в митному режимі тимчасового ввозу?

Підприємство ввозить на митну територію України в режимі тимчасового ввезення (ІМ31) кранове обладнання для використання на території України, отримане від нерезидента в тимчасове користування. Чи можна обладнання використовувати на митній території України з метою отримання доходу? Який бухгалтерський та податковий облік цих операцій?

Режим тимчасового ввезення.

Оскільки кранове обладнання ввозиться на митну територію України для використання, може йти мова про укладення між резидентом України і нерезидентом договору оренди чи договору позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 МКУ декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Митний режим тимчасового ввезення регламентується ст. 103 – ст. 112 МКУ.

Відповідно до ст. 103 МКУ тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (ч. 1 ст. 108 МКУ).

Згідно з ч. 6 ст. 104 МКУ для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:

  1. подати контролюючому органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
  2. у випадках, передбачених законодавством, надати контролюючому органу зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені контролюючим органом;
  3. подати контролюючому органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
  4. сплатити митні платежі відповідно до ст. 106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання зі сплати митних платежів згідно з р. X МКУ.

Частиною 1 ст. 112 МКУ встановлено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим.

Таким чином, кранове обладнання може бути ввезене в режимі тимчасового ввезення, з метою його використання на митній території України для отримання доходу, тобто, для використання в господарській діяльності підприємства резидента України. Але строк використання не повинен перевищувати трьох років.

 

Бухгалтерський облік.

Отримане в оренду кранове обладнання відображається на позабалансовому субрахунку 01 «Орендовані необоротні активи».

Про особливості бухгалтерського обліку оренди можна детальніше прочитати, приміром, тут.

 

ПДВ.

Якщо майно ввозять у режимі тимчасового ввезення, то платник звільняється від сплати ПДВ:

  • повністю до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 ПКУ). По суті таке звільнення застосовують щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у ст. 189 МКУ і в додатках B.1-B.9, C, D до Стамбульської конвенції, на умовах, визначених цими додатками, а також повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу (ст. 105 МКУ);
  • частково до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ (пп. 206.7.2 ПКУ). У такий митний режим згідно з положеннями додатка Е до Стамбульської конвенції можуть поміщатися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у ст. ст. 105 і 189 МКУ, а також у додатках B.1—B.9, C, D до Стамбульської конвенції, або такі, що не відповідають вимогам зазначених додатків (ст. 106 МКУ). Тоді він сплачує ПДВ (а також інші митні платежі) при поміщенні майна в митний режим тимчасового ввезення з розрахунку 3% за кожен повний або неповний місяць заявленого строку перебування в Україні від суми, що підлягала би сплаті в разі випуску такого майна у вільний обіг на території України. При цьому загальна сума нарахованого ПДВ не повинна перевищувати суму податку, яка була би сплачена при ввезенні такого майна в митному режимі імпорту.

В п. «а» ст. 1 додатка Е зазначено, що термін «товари, які ввозяться з частковим звільненням» означає товари, які зазначено в інших Додатках до цієї Конвенції, але які не задовольняють усіх умов, які там передбачаються для користуванням правом на тимчасове ввезення з повним звільненням від ввізного мита та податків, а також товари, які не зазначені у таких інших Додатках і які ввозяться для тимчасового використання для таких цілей, як, наприклад, виробництво чи виконання робіт.

Кранове обладнання не зазначено в інших додатках до Стамбульської конвенції, а тому при їх ввезенні в митному режимі тимчасового ввезення застосовується часткове звільнення від сплати ПДВ за пп. 206.7.2 ПКУ.

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу ПК у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп. 206.7.2 ПКУ).

Тут було зазначено, що 3% від суми ПДВ, розрахованої при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення, включаються до рядка 11.1 чи 11.2 (відповідно до ставки ПДВ 20% або 7%) в періоді сплати цих 3%.

Після закінчення строку договору користування (оренди) кранове обладнання має бути вивезене з України. Для цього його повинні помістити в режим реекспорту (ч. 1 ст. 112 МКУ). Операції вивезення такого товару звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ.

Як складаються ПН за операціями з вивезення товарів в митному режимі реекспорту?

Читаємо відповідь на подібне питання в підкатегорії 101.16 ЗІР.

Податкова пише, що платник податку за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту на дату виникнення ПЗ з ПДВ складає ПН на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання.
Така ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.
У графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
У графі 8 табличної частини розділу Б ПН зазначається код ставки ПДВ – 903. У графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ. Графа 11 в такій ПН не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

 

Податки, які справляються з орендної плати на користь нерезидента.

Про це можна почитати, приміром, тут.

 

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 64 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Александр Золотухин
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Учет и отчетность / Учет отдельных операций

30 днiв передплати безкоштовно!

Комментарии: 0

Новости по теме

Консультации по теме