Режим тимчасового ввезення.
Оскільки кранове обладнання ввозиться на митну територію України для використання, може йти мова про укладення між резидентом України і нерезидентом договору оренди чи договору позички.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 МКУ декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Митний режим тимчасового ввезення регламентується ст. 103 – ст. 112 МКУ.
Відповідно до ст. 103 МКУ тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення (ч. 1 ст. 108 МКУ).
Згідно з ч. 6 ст. 104 МКУ для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:
- подати контролюючому органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
- у випадках, передбачених законодавством, надати контролюючому органу зобов’язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені контролюючим органом;
- подати контролюючому органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
- сплатити митні платежі відповідно до ст. 106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання зі сплати митних платежів згідно з р. X МКУ.
Частиною 1 ст. 112 МКУ встановлено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим.
Таким чином, кранове обладнання може бути ввезене в режимі тимчасового ввезення, з метою його використання на митній території України для отримання доходу, тобто, для використання в господарській діяльності підприємства резидента України. Але строк використання не повинен перевищувати трьох років.
Бухгалтерський облік.
Отримане в оренду кранове обладнання відображається на позабалансовому субрахунку 01 «Орендовані необоротні активи».
Про особливості бухгалтерського обліку оренди можна детальніше прочитати, приміром, тут.
ПДВ.
Якщо майно ввозять у режимі тимчасового ввезення, то платник звільняється від сплати ПДВ:
- повністю до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (пп. 206.7.1 ПКУ). По суті таке звільнення застосовують щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у ст. 189 МКУ і в додатках B.1-B.9, C, D до Стамбульської конвенції, на умовах, визначених цими додатками, а також повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу (ст. 105 МКУ);
- частково до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ (пп. 206.7.2 ПКУ). У такий митний режим згідно з положеннями додатка Е до Стамбульської конвенції можуть поміщатися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у ст. ст. 105 і 189 МКУ, а також у додатках B.1—B.9, C, D до Стамбульської конвенції, або такі, що не відповідають вимогам зазначених додатків (ст. 106 МКУ). Тоді він сплачує ПДВ (а також інші митні платежі) при поміщенні майна в митний режим тимчасового ввезення з розрахунку 3% за кожен повний або неповний місяць заявленого строку перебування в Україні від суми, що підлягала би сплаті в разі випуску такого майна у вільний обіг на території України. При цьому загальна сума нарахованого ПДВ не повинна перевищувати суму податку, яка була би сплачена при ввезенні такого майна в митному режимі імпорту.
В п. «а» ст. 1 додатка Е зазначено, що термін «товари, які ввозяться з частковим звільненням» означає товари, які зазначено в інших Додатках до цієї Конвенції, але які не задовольняють усіх умов, які там передбачаються для користуванням правом на тимчасове ввезення з повним звільненням від ввізного мита та податків, а також товари, які не зазначені у таких інших Додатках і які ввозяться для тимчасового використання для таких цілей, як, наприклад, виробництво чи виконання робіт.
Кранове обладнання не зазначено в інших додатках до Стамбульської конвенції, а тому при їх ввезенні в митному режимі тимчасового ввезення застосовується часткове звільнення від сплати ПДВ за пп. 206.7.2 ПКУ.
Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу ПК у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (пп. 206.7.2 ПКУ).
Тут було зазначено, що 3% від суми ПДВ, розрахованої при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення, включаються до рядка 11.1 чи 11.2 (відповідно до ставки ПДВ 20% або 7%) в періоді сплати цих 3%.
Після закінчення строку договору користування (оренди) кранове обладнання має бути вивезене з України. Для цього його повинні помістити в режим реекспорту (ч. 1 ст. 112 МКУ). Операції вивезення такого товару звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 206.5 ПКУ.
Як складаються ПН за операціями з вивезення товарів в митному режимі реекспорту?
Читаємо відповідь на подібне питання в підкатегорії 101.16 ЗІР.
Податкова пише, що платник податку за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту на дату виникнення ПЗ з ПДВ складає ПН на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни постачання.
Така ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та в ній робиться позначка 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.
У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.
У графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
У графі 8 табличної частини розділу Б ПН зазначається код ставки ПДВ – 903. У графі 9 – код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг. У графі 10 зазначається обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ. Графа 11 в такій ПН не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).
Податки, які справляються з орендної плати на користь нерезидента.
Про це можна почитати, приміром, тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити