• Посилання скопійовано

ОЗ складається з частин: як його оприбуткувати?

Підприємство придбало звукову систему, яка складається з різних частин вартістю від 600 до 60000 грн за одну позицію. Систему планується надавати в оренду. Як оприбуткувати цю систему: в цілому як один об’єкт ОЗ або кожну позицію окремо?

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 7, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. 

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Про цей момент варто згадати, якщо певні об’єкти складаються з окремих частин, які можуть бути замінені незалежно від інших частин.

Отже, положення НП(С)БО 7 допускають обидва варіанти: 

  • Облік системи як одного об’єкта;
  • Облік частин системи як різних об’єктів.

Критерієм вибору є строк корисного використання таких частин. 

Якщо всі частини будуть використовуватись у складі однієї системи і строк корисного використання встановлюється загальний для системи в цілому, то всі позиції слід об’єднати в одну. Знову  ж таки, строк корисного використання підприємство встановлює самостійно. Тут немає нічого складного: спочатку вся вартість придбаних позицій акумулюється на рахунку 15 – Дт 152 Кт 631 на підставі накладної постачальника, а потім формується один об’єкт ОЗ «звукова система» - Дт 104 Кт 152.

Якщо підприємство вважає, що різні частини системи будуть мати різний строк корисного використання, а відтак, вони можуть замінюватися на нові частини зі спливом такого строку, то в цьому випадку доцільніше розділити систему саме на такі частини, які будуть використовуватись з різними строками. При цьому такі позиції, які будуть використовуватись менше року і будуть замінюватися на нові, слід віднести до МШП. 

Від ОЗ слід відрізняти малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), які відрізняються від ОЗ лише їх невисокою вартістю. Строк корисного використання МНМА – теж більше року або одного операційного циклу. Якщо певну позицію планується використовувати менше року, вона належить до запасів (МШП) незалежно від її  вартості.

Якою саме буде ця вартісна межа між ОЗ та МНМА, підприємство визначає виключно самостійно, жодних обмежень НП(С)БО не містять – див. п. 5 НП(С)БО 7. Проте платники податку на прибуток часто орієнтуються на податкову межу між ОЗ та МНМА, визначену у п. 14.1.138 ПКУ. Наразі вона становить 20000 грн без ПДВ. Але, повторюємо, немає жодного обов’язку встановлювати цю межу в бухобліку саме на податковому рівні. З одного боку, це може бути зручним для одночасного ведення обліку ОЗ для цілей бухобліку та цілей оподаткування, якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування, а з іншого боку, податкова межа може не відповідати вимогам щодо достовірності фінансової звітності (п. 3 НП(С)БО 1) - інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Наприклад, для мікропідприємства податкова вартісна межа МНМА в розмірі 20000 грн може бути завеликою, якщо у нього більшість необоротних активів мають вартість менше 20000 грн. В такому випадку мікропідприємство буде змушене визнати більшість своїх необоротних активів «малоцінкою» та відповідно воно ризикує завищити амортизацію МНМА у місяці їх введення в експлуатацію, тим часом для нього було б доцільнішим амортизувати їх протягом кількох років як ОЗ.  Для великого підприємства, яке має дуже багато недешевих ОЗ, а також великі обсяги закупівлі нових ОЗ та списання старих в кожному звітному періоді  – навпаки, податкова межа може виявитись замалою, і за цих умов до складу ОЗ може потрапити велика кількість об’єктів, вартість яких трохи більше 20000 грн, але в масштабах великого підприємства вони по суті повинні вважатися «малоцінкою».

Відповідно, якщо є позиції, які підпадають під критерії МНМА, що прийняті на підприємстві, і одночасно їх строк використання не співпадає зі строком використання системи в цілому, вони можуть обліковуватись окремо як МНМА. Далі, якщо певні позиції за своєю вартістю належать до ОЗ, вони обліковуються як ОЗ.

І насамкінець звертаємо увагу, що цей вибір підприємство робить виключно на власний розсуд, виходячи з:

  • строків корисного використання системи в цілому або її частин, які воно теж встановлює на власний розсуд;
  • вартісних критеріїв визнання МНМА, прийнятих обліковою політикою підприємства.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Облік зміни статутного капіталу та переведення внеску в додатковий капітал
    Підприємство у 2023 році отримало від засновника (селищної ради) автогрейдер вартістю 2 500 000 грн як внесок до статутного капіталу. Нараховано 400 000 грн амортизації, але дохід на суму амортизації не визнавався. Зараз засновник вирішив зменшити статутний капітал на вартість грейдера, перевівши цей внесок до додаткового капіталу. Які бухгалтерські проведення необхідно зробити та як вирішити питання з доходом, зокрема, за минулі періоди, що вплинуло на збитковість?
    15.07.2025172
  • Облік резерву знецінення запасів: чи критичний вибір субрахунку?
    Підприємство, що веде облік за МСФЗ, для обліку нарахованого резерву під знецінення запасів використовує субрахунок 382, що зафіксовано в обліковій політиці. В балансі запаси відображаються за чистою реалізаційною вартістю. Проведення: нарахування (сторнування) резерву Дт 946 Кт 382; списання запасів за рахунок резерву Дт 382 Кт 20, 21, 28, 26. Чи має критичне значення для бухгалтерського та податкового обліку, на якому саме субрахунку обліковувати нарахований резерв?
    14.07.202535
  • Заміна лічильника електроенергії: які відобразити в обліку?
    У підприємства на рекламних конструкціях встановлені прилади розрахункового обліку електроенергії, які складаються з кабеля, троса, автоматів, лічильника, бокса монтажного, метизів. Прилади обліковуються як основні засоби. Згідно з приписом Обленерго підприємство здійснює заміну лічильників на більш сучасні та при необхідності боксів. Як підприємству відобразити в обліку таку заміну: як ремонт чи модернізацію?
    14.07.202566
  • Перепродаж паливних талонів: термін дії та облік
    Підприємство у листопаді 2021 року придбало паливні талони з метою перепродажу, але не реалізувало їх. Чи має воно право продати ці талони зараз і чи залежить це право від терміну їх дії, зазначеного в договорах з постачальниками?
    14.07.202521
  • Безоплатна передача авто волонтерам: податки та облік
    Фізособа, яка також є ФОП, планує безоплатно передати у власність (подарувати) особистий вантажний автомобіль волонтерській організації з повним переоформленням. Які податкові наслідки виникають для фізособи-дарувальника? Чи потрібно відображати цю операцію у звітності ФОП, враховуючи, що автомобіль не є його підприємницьким активом? Які документи необхідно отримати від організації для підтвердження цільового характеру передачі?
    11.07.2025384