Забули ввести в експлуатацію ОЗ, а витрати по його утриманню несли: чи є ризики?

За умовами запитання підприємство ввело в експлуатацію ОЗ, внесені до СК підприємства, адже зроблено запис: Дт 104 Кт 1521.

Згідно з п. 10 Методрекомендацій №561 підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Для обліку введення ОЗ в експлуатацію застосовується Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), здійснюється нарахування амортизації, яке зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно з п. 29 П(С)БО 7 нарахування амортизації  починається з місяця,  наступного за місяцем,  у якому  об'єкт  основних  засобів  став  придатним  для корисного  використання, тобто за місяцем введення в експлуатацію.

Відповідно до листа Мінфіну від 15.04.2013 р. №31-08410-07-29/12008 до введення об’єктів основних засобів, що будуються, у експлуатацію капітальні інвестиції обліковуються в складі незавершеного будівництва, тобто по суті вони ще не є об’єктами основних засобів, їх вартість не може підлягати переоцінці й амортизації. Теж саме стосується й придбаних/отриманих ОЗ.

Отож, якщо ОЗ обліковуються вже в складі балансу – адже відповідно до умов питання є проведення Дт 104 Кт 152, яке як раз й робиться на підставі акту введення в експлуатацію.

Якщо виходити із цього, то просто підприємство допустилося помилки – забуло нараховувати амортизацію введеним в експлуатацію ОЗ.

Якщо ж документу – акту введення в експлуатації немає, то відповідно й проведення Дт 104 Кт 152 не мало бути. Втім, оскільки відповідно до умов питання – витрати по обслуговуванню ОЗ здійснювалися підприємством, отже ОЗ використовувалося у госпдіяльності. А якщо так – то ОЗ мав бути введений в експлуатацію.

Відповідно до п. 15 П(С)БО 7 витрати,  що  здійснюються  для  підтримання  об'єкта  в робочому    стані    (проведення   технічного   огляду,   нагляду, обслуговування,  ремонту  тощо)  та  одержання первісно визначеної суми   майбутніх   економічних   вигод   від   його  використання, включаються до складу витрат.

У обліку мають відображатися всі фактично понесені витрати згідно з П(С)БО 16 на підставі первинних документів.

Так,  згідно з п. 6 П(С)БО 15 витратами   звітного   періоду  визнаються  або  зменшення активів,  або збільшення зобов'язань,  що призводить до  зменшення власного капіталу  підприємства  (за  винятком  зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками),  за умови,  що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду,  в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Підсумуємо:

Тож витрати за правилами бухобліку мають бути визнані, якщо вони відповідають умовам виникнення витрат та є первинні документи та відповідно банківська виписка про оплату послуг стороннім організаціям із підтримки роботи ОЗ. Інша справа – податківці можуть заговорити про те, що такі послуги сторонніх організацій є фіктивними, адже об’єкт ОЗ, який нібито обслуговує ця організація, не введений в експлуатацію, а від так, не можуть здійснюватися витрати на його підтримку в робочому стані. Хоча, вважаємо, що цей ризик є несуттєвим, адже відповідно до умов питання об’єкти ОЗ фактично були введенні в експлуатацію, просто не була нарахована амортизація.

Радимо виправити помилку минулих періодів щодо  ненарахування амортизації за такими ОЗ, аби уникнути зайвих непорозумінь із контролюючими органами та аби вести правильний бухоблік і складати фінзвітність із достовірними даними.

На замітку!

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з  метою  використання  їх  у  процесі  виробництва або постачання товарів,  надання  послуг,  здавання в оренду іншим особам або для здійснення   адміністративних   і   соціально-культурних  функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного  року  (або  операційного циклу, якщо він довший за рік) (п. 4 П(С)БО 7).

Як бачимо, вартісного критерію для розмежування ОЗ та МНМА у П(С)БО 7 не встановлено, втім, зазвичай підприємства приймають цю межа такою самою, як і в ПКУ (див. пп. 14.1.138 ПКУ) – 6000 грн. Але це зовсім не обов’язково, хоча і зручно.

Важливо враховувати один момент. У бухобліку одиницею обліку ОЗ є об’єкт ОЗ (п. 7 П(С)БО 7). Що може бути одиницею прописано у п. 4 П(С)БО 7 при визначенні об’єкта ОЗ.  Також відповідно п. 4 П(С)БО 7 якщо один  об'єкт основних засобів складається з частин,  які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з  цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Подібні запитання дуже часто виникають під час купівлі комп’ютерної техніки (системний блок, монітор, клавіатура, мишка тощо). Якщо строки експлуатації кожної з цих частин визнані різними, підприємство цілком правомірно може оприбуткувати їх як окремі об’єкти ОЗ. А через вартісну межу визнання ОЗ багато недорогих ОЗ потрапляють до МНМА. Втім, яким чином обліковувати ОЗ – вирішує керівництво при зарахуванні на баланс придбаних/отриманих ОЗ.