• Посилання скопійовано

Робота продавців в магазині: чи можна водночас запровадити підсумований облік робочого часу та неповний робочий час?

Чи можна запровадити в магазині продавцям підсумований облік робочого часу та неповний робочий час одночасно?

Підсумований облік робочого часу встановлюється на підставі ст. 61 КЗпП.

Робота з підсумованим обліком робочого часу, як правило, передбачає надурочні години і запроваджується згідно зі ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановлену для цієї категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу, з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

За підсумованого обліку робочого часу, як правило, має місце щоденне або щотижневе недотримання норми робочого часу, проте за обліковий період тривалість робочого часу не повинна перевищувати нормального числа робочих годин (ст. 50 та ст. 51 КЗпП).

Слід не забувати й про граничні норми застосування надурочних робіт, їх тривалість не повинна перевищувати для кожного працівника 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП, п. 13 Методичних рекомендацій №138).

Тож, головною відмінністю від поденного обліку є можливість компенсації перепрацювань.

Як зазначається в п. 10 Методичних рекомендації №138 при підсумованому    обліку    робочого    часу    час, відпрацьований  понад  норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП. Оплата за всі години надурочної роботи  провадиться  в  кінці облікового періоду.

Робота понад норму робочого часу,  передбаченого  графіком  в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу  за  обліковий  період,  не  є  надурочною  роботою. Переробіток  норми  робочого  часу,  що  виникає  в окремі дні при підсумованому  обліку,  може  компенсуватися   додатковими   днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Як робота понад норму, так і робота менше норми за підсумованого обліку має бути затверджена в графіку роботи, та слід намагатися складати графіки  роботи без перепрацювань та недопрацювань (на практиці це практично нереально реалізувати).

Неповний робочий час встановлюється на підставі ст. 56 та 32 КЗпП.

Згідно із ст. 56 КЗпП, передбачено такі норми встановлення та застосування неповного робочого часу:

  1. За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
  2. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Порядок встановлення неповного робочого часу без угоди між працівником і роботодавцем передбачено ст. 32 КЗпП. У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не погоджується на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП.

 

Встановлювати підсумований облік робочого часу одночасно з  неповним робочим часом є недоцільним: позиція Мінсоцполітики 

У листі Мінсоцполітики від 20.12.2018 р. № 313/0/206-18 зроблено висновок про недоцільність застосування для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, режиму роботи з підсумованим обліком.

Було наведено такі аргументи%

  1. Не вважається надурочною і оплачується в одинарному розмірі робота працівника з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості повного робочого дня (Постанова Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. №13);
  2. При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин;
  3. Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується у підвищеному розмірі згідно зі ст. 106 КЗпП.

Отже, Мінсоцполітики не забороняє, але й не рекомендує робити таке впровадження.

 

Чи ще десь розглядалося таке поєднання?

У пп. 5.12  Галузевої  угоди між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Державною акціонерною компанією "Хліб України", об’єднанням підприємств хлібопекарської промисловості  "Укрхлібпром" та Профспілкою працівників агропромислового комплексу  України на 2017-2019 роки зазначається таке: невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускається лише в разі встановлення неповного робочого часу.

Таку ж норму можемо зустріти у Галузевій угоді за підприємствами сільського господарства, а саме в пп. 6.6 цієї угоди.

Тож, можемо зробити такі висновки, що неповний робочий час за підсумованого обліку робочого часу є правомірним, але не рекомендованим.

Отже, можна організувати  змінну роботу з тривалістю зміни від чотирьох до восьми годин. Головне дотримуватися того, що працівників потрібно заздалегідь ознайомити із графіками їх роботи не пізніше, ніж за місяць до введення їх в дію. Слід також враховувати, що працівники повинні чергуватися у змінах рівномірно (ст. 58 КЗпП).

Правила побудови графіків роботи мають також базуватися й на таких нормах КЗпП:

  1. Статтею 57 КЗпП передбачено, що час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками змінності;
  2. Статтею 59 КЗпП передбачено, що тривалість перерви на роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості  часу роботи в попередній зміні (включаючи й час перерви на обід), й призначення працівника на роботу протягом двох змін поспіль забороняється.

Також про комбінацію підсумованого обліку робочого часу та неповного робочого часу ми писали тут>> 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Бухгалтерський облік гарантійного та реєстраційного внеску
    Підприємство приймає участь в декількох аукціонах щодо оренди та придбання нерухомості державної та комунальної власності. Як відобразити в обліку сплату реєстраційного та гарантійного внеску?
    26.04.20245
  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024161
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202456
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202425
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202449