Продаж основних засобів у «єдинника» ІV групи: як облікувати?

Оцінка об’єкта ОЗ

Відповідно до ст. 7 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:      

• створення підприємств  (господарських  товариств)   на   базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
• реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств)  з  державною часткою майна (часткою комунального майна);
• виділення або  визначення  частки майна у спільному майні,  в якому є державна частка (частка комунального майна);
• визначення вартості   внесків   учасників   та    засновників господарського   товариства,   якщо   до   зазначеного  товариства вноситься  майно  господарських  товариств  з  державною   часткою (часткою  комунального майна),  а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
• приватизації та іншого відчуження  у  випадках,  встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у  комунальній  власності,  а  також  повернення  цього  майна  на підставі рішення суду;
• переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
• оподаткування   майна   згідно   з   законом,  крім  випадків визначення  розміру  податку  при  спадкуванні власності, вартість якої  оподатковується за нульовою ставкою;
• визначення збитків  або  розміру  відшкодування  у  випадках, встановлених законом;
• в інших   випадках   за   рішенням   суду  або  у  зв'язку  з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Отже, при звичайній купівлі-продажу основних засобів (далі – ОЗ) оцінка не є обов’язковою та здійснюється за згодою сторін договору купівлі-продажу ОЗ. Продавати ОЗ можна за будь-якою ціною, визначеною за згодою сторін.

Бухоблік продажу основних засобів

Для цілей бухобліку згідно з п. 4 П(С)БО 7, основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). На відміну від податкового обліку ОЗ згідно з ПКУ, у бухобліку законодавчо не встановлено вартісний критерій визнання ОЗ – тобто  підприємства його встановлюють самостійно, а також основними засобами в бухобліку вважаються і невиробничі необоротні матеріальні активи. Для платника єдиного податку 4-ї групи податковий облік основних засобів відповідно до норм ст. 138 ПКУ  не є актуальним та на суму єдиного податку не впливає.

Отже, в бухобліку продаж ОЗ здійснюється у два етапи:

1. Визнання об’єкта ОЗ таким, що утримується для продажу. Цю операцію здійснюють тоді, коли стає відомо, що даний об’єкт ОЗ вже не використовується за призначенням та буде продаватися. Як правило, це дата виведення об’єкта ОЗ з експлуатації у зв’язку з його продажем. В цей момент ОЗ переводиться зі складу необоротних активів до складу оборотних, а також списується накопичена амортизація цього об’єкта ОЗ. В бухобліку робляться такі записи: Дт 286 Кт 10 – на залишкову вартість об’єкта ОЗ, та Дт 131 Кт 10 – на суму накопиченої амортизації.
2. Власне продаж об’єкта ОЗ – передання покупцю права власності на цей об’єкт. При цьому одночасно із визнанням доходу від продажу об’єкта ОЗ визнаються і витрати – це балансова (залишкова) вартість об’єкта ОЗ (що вже перенесена на рахунок 286), а також решта витрат, пов’язаних з його реалізацією. В бухобліку робляться такі записи: Дт 361 Кт 712, Дт 943 Кт 286, 631.

Оскільки для цілей бухобліку основними засобами вважаються об'єкти як вробничого, так і невиробничого призначення, то продаж цих об'єктів в бухобліку відображається однаково.

Податок на додану вартість

Якщо продавець ОЗ є платником ПДВ, база оподаткування операції з продажу ОЗ буде визначатися на підставі норми другого абзацу п. 188.1 ПКУ: база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. Отже, платнику ПДВ потрібно порівнювати продажну вартість ОЗ з його залишковою вартістю. Для юросіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.

Якщо продається невиробничий ОЗ, податкові зобов’язання з ПДВ визначаються також на загальних підставах. Може бути, що такі ОЗ придбавалися з ПДВ, і під час придбання невиробничих ОЗ були донараховані податкові зобов’язання відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ. Тепер такі ОЗ використовуються в оподатковуваній операції – продаються з ПДВ. Як сказано далі у п. 198.5 ПКУ, платник ПДВ може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до п. 198.5 ПКУ, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, яка складалася при нарахуванні зобов’язань при придбанні ОЗ. Такий РК теж потрібно зареєструвати в ЄРПН, щоб отримати право на зменшення раніше нарахованих податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі постачання ОЗ, якщо база оподаткування визначається виходячи із балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує фактичну суму постачання таких ОЗ, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник складає дві податкові накладні:

• одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
• іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини «15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається.

При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Зазначена норма передбачена п. 15 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої наказом МФУ від 31.12.2015 р. №1307.

Вплив продажу ОЗ на розрахунок частки доходу від продажу сільгосппродукції. Відповідно до пп. 298.8.1 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

• загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ);
• звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
• розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
• відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва є невід’ємною частиною податкової декларації.

Звертаємо увагу, що дохід від продажу ОЗ, які перебували на балансі підприємства більше 24 місяців до місяця, в якому здійснюється їх продаж, зменшує загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника  та відображається у рядку 3.4 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва. 

Приклад. Покажемо на прикладі облік та оподаткування продажу будівлі,  балансова вартість якої становить 1 000 000 грн, знос на дату продажу – 600 000 грн. Будівля продається за 7 200 000 грн, в т.ч. ПДВ – 1 200 000 грн. 

Бухгалтерський і податковий облік продажу основних засобів у ЮО — платника ЄП