Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Загалом, слід відзначити, що Верховний суд України* у спорах по правочинах, які укладаються фізичними особами — підприємцями, виходить з наступної позиції.
Відповідно до частини 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Крім того, господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно з вимогами частини другої статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 ЦК України).
Отже, відповідно до зазначених норм законодавства договір (правочин), стороною якого є ФОП та для якого законом встановлена вимога нотаріального посвідчення як для фізичної особи (не ФОПа), є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки даний суб'єкт здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстрований відповідно до закону як підприємець.
Тому, слід звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 ЦКУ форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦКУ довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Таким чином, у разі, якщо йдеться про видачу довіреності фізичним особам, які лише підписують накладні на отримання ТМЦ та отримують товар, посвідчувати нотаріально такі довіреності не потрібно. Достатньо простої письмової форми від імені фізособи-підприємця. Якщо такий товар отримується фізособами від імені фізособи-підприємця, але не в межах підприємницької діяльності (наприклад, кошти за товар сплачені з рахунку фізособи, не ФОПа), то довіреність має мати нотаріальну форму.
* Наприклад, див. Постанову ВСУ від 18 грудня 2012 року у справі №14/5025/1982/11 (№3-66гс12).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
