Насамперед варто зауважити, що акт звірки взаєморозрахунків не є первинним документом у розумінні ст. 1 та ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки він не фіксує факт здійснення господарської операції, а лише узагальнює дані бухгалтерського обліку та первинних документів щодо стану взаєморозрахунків між сторонами на певну дату. По суті, складання такого акта є одним із заходів інвентаризації розрахунків, передбачених п. 7.1 розд. ІІІ Положення №879.
Верховний Суд неодноразово підкреслював технічний (фіксуючий) характер акта звірки та вказував, що сам по собі він не може бути самостійним доказом здійснення господарської операції. Водночас за наявності первинних документів, що підтверджують факт постачання товарів, виконання робіт чи надання послуг, а також за умови підписання акта уповноваженою особою, документ набуває доказової сили щодо наявності та визнання заборгованості. Ця позиція послідовно відображена у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №916/1730/18, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.
Ключове значення в описаній ситуації має саме питання повноважень підписанта. Чинне законодавство не встановлює переліку осіб, які уповноважені підписувати акт звірки, тому на практиці це найчастіше роблять працівники бухгалтерії, які ведуть облік розрахунків із контрагентами. Проте, як прямо випливає з постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, сам факт підпису бухгалтера ще не означає, що підприємство визнало борг. Юридичне значення має те, чи має конкретна особа право діяти від імені компанії та брати на себе зобов'язання визнавати заборгованість. Такі повноваження можуть випливати із закону, установчих документів, посадової інструкції, наказу керівника або довіреності.
Якщо у вашому випадку головний бухгалтер підписав акт без належного оформлення відповідних повноважень (наприклад, без довіреності або відповідного пункту в посадовій інструкції чи наказі), такий документ підтверджує лише сам факт проведення звірки бухгалтерських даних, але не є доказом визнання боргу підприємством-боржником. Тому радимо додатково з'ясувати обсяг повноважень підписанта, а за потреби — вимагати повторного підписання акта директором або іншою уповноваженою особою.
Що стосується форми фіксації визнання боргу — законодавство не вимагає, щоб в акті обов'язково містилося окреме формулювання «сторона визнає заборгованість». Достатньо, щоб документ містив інформацію про суму заборгованості, сформовану на підставі первинних документів, і був підписаний уповноваженою особою боржника — цього достатньо для висновку про визнання відповідного зобов'язання.
Окремо зауважу щодо позовної давності: відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦКУ визнання боргу перериває перебіг позовної давності. Судова практика однозначно відносить підписання акта звірки уповноваженою особою боржника до дій, які свідчать про таке визнання (пп. 4.4.1 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. №10, постанова Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, постанова ВГСУ від 05.06.2014 у справі №913/2988/13). Але знову ж таки — цей правовий наслідок настає лише за умови належного оформлення повноважень підписанта.
Додатково варто врахувати принцип естопелю та засаду добросовісності, закріплену у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ: якщо сторона підписала акт звірки, вона надалі не може безпідставно заперечувати підтверджений ним стан розрахунків, оскільки це суперечило б її попередній поведінці, на яку добросовісно покладався контрагент. Такий акт також може використовуватися як доказ у претензійній та судовій роботі відповідно до ст. 73–79, 91 ГПКУ.
Читайте також: Акт звірки взаєморозрахунків у 2026 році: оформлення, підписання, правові наслідки та зразок заповнення
Висновки
- Акт звірки взаєморозрахунків не підтверджує факту господарської операції, однак за наявності первинних документів та підпису уповноваженої особи він може бути належним доказом наявності й визнання заборгованості;
- Правові наслідки підписання акта — визнання боргу та переривання перебігу позовної давності за ст. 264 ЦКУ — настають лише за умови, що підписант мав відповідні повноваження, підтверджені законом, статутом, посадовою інструкцією, наказом або довіреністю;
- Підпис особи без належно оформлених повноважень підтверджує лише проведення звірки бухгалтерських даних і не створює для підприємства правових наслідків у вигляді визнання заборгованості.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
