Згідно зі ст. 83 КЗпП, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. Але згідно з постановою КМУ від 14.04.97 р. №346, у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічної основної відпустки з розрахунку повної її тривалості, а особам, які до звільнення пропрацювали менш як 10 місяців, — пропорційно до відпрацьованого ними часу (з розрахунку тривалості щорічної основної відпустки за кожний відпрацьований місяць 5,6, 4,2 і 2,8 календарних дня за тривалості щорічної основної відпустки відповідно 56, 42 і 28 календарних днів).
Остаточний розрахунок із звільненим працівником потрібно зробити в день звільнення (ст. 116 КЗпП). Це стосується і компенсації за невикористані відпустки, яку слід виплатити в цей день. Але у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник. В такому випадку обов'язку виплатити таку компенсацію самому працівнику немає, але зробити таке перерахування варто не пізніше дня звільнення.
Трапляються й випадки, коли працівник з різних причин (в тому числі через прогул) у день звільнення відсутній на робочому місці. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені працівнику не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок.
Але в будь-якому разі про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Якщо при звільненні працівнику помилково не була нарахована компенсація за невикористані відпустки або з якихось причин виплата цієї компенсації не була проведена при його звільненні, працівник має право звернутися до суду. Суди визнають, що строку давності для заяви таких вимог немає (рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10.07.2014 р. у справі №733/744/14-ц). Цю правову позицію закріплено і в практиці Конституційного Суду України (рішення від 15.10.2013 р. у справі №8-рп/2013), що ще більше посилило позиції працівників у подібних справах.
Така вимога, якщо буде підтверджена її обґрунтованість, підлягає задоволенню. А роботодавець-порушник та його винні посадові особи будуть нести адміністративну та фінансову відповідальність. Окрім цього, за період з моменту звільнення і до погашення заборгованості перед працівником роботодавець повинен буде виплатити йому середній заробіток.