Відповідальність за відсутність наказу про облікову політику на підприємстві

Чи є обов'язковим створення такого наказу? Насправді ані ПКУ, ані Закон про бухоблік цього не вимагають (згадка про «розпорядчий документ» є лише в зазначених вище Методрекомендаціях). Відсутність такого наказу не означає, що підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність, сплачувати податки та подавати звітність.

Тож складання його, на нашу думку, не є обов'язком підприємства (адже Методрекомендації все ж таки є рекомендаціями). Але відсутність такого узагальнюючого документа означатиме, що підприємству доведеться кожне питання, не узгоджене законодавчо, визначати окремо. Наприклад, визначати метод амортизації окремо по кожному об'єкту необоротних активів, навіть за однорідними об'єктами. Відсутність цього наказу означатиме, що замість того, щоб з'ясувати всі (або хоча б їх частину) облікові правила заздалегідь, бухгалтеру доведеться звертатися до керівника при кожній господарській операції, в якій потрібно буде зробити вибір щодо цих правил.

Втім, оскільки все ж таки в Методрекомендаціях згадка про такий розпорядчий документ є, не виключено, що під час документальних перевірок від підприємства вимагатимуть його наявності. Але чи зможуть перевіряючі при цьому застосувати санкції?

Частиною 2 ст. 8 Закону про бухоблік встановлено, що питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або керівника відповідно до законодавства та установчих документів.

Тому й відповідальність за організацію бухобліку несе власник або керівник, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відсутність у документальній формі затвердженої облікової політики на підприємстві, перевіряючі можуть вважати порушенням порядку ведення бухобліку. Згідно зі ст. 164-2 КУпАП це порушення тягне за собою накладення штрафу на керівника підприємства від 8 до 15 н. м. д. г. (від 136 грн до 255 грн), а за ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адмінстягненню за одне з правопорушень, зазначених у ст. 164-2 КУпАП, — від 10 до 20 н. м. д. г. (від 170 грн до 340 грн). Але, зважаючи на те, що протоколи за цією статтею складаються посадовими особами Державної аудиторської служби (ст. 234-1, 255 КУпАП), до відповідальності за нею притягаються лише керівники підконтрольних цій службі суб'єктів. Зокрема, під час податкової перевірки цей штраф не застосовується.