Відповідно до пп. 14.1.180 ПКУ, підприємець — платник ЄП теж є податковим агентом щодо фізичних осіб, у яких було придбано товар. Це означає, що податковий агент зобов'язаний утримувати та сплачувати ПДФО з таких виплат, а також подавати податкову звітність (податковий розрахунок за формою №1ДФ, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. №4). Отже, враховуючи норми ст. 18 ПКУ на платника ЄП покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) фізособі, та перерахування ПДФО від імені та за рахунок коштів фізичної особи. Податкові агенти прирівнюються до платників ПДФО і мають права та виконують обов'язки, встановлені ПКУ для платників цього податку.
Ставка ПДФО визначається за ст. 167 ПКУ і залежить від розміру доходу, виплаченого фізособі. Якщо база оподаткування (за умовами запитання це вартість придбаного товару, яку рекомендуємо зафіксувати у первинних документах, наприклад, акті закупівлі) для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн), застосовується ставка податку у розмірі 15%. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20%.
Виплачений дохід фізособи за придбаний у неї товар, відповідно до пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, також є об'єктом оподаткування військовим збором. Незалежно від суми доходу ставка збору становить 1,5%. Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату збору до бюджету також є податковий агент — платник ЄП. Сума нарахованого та виплаченого доходу, а також утриманого та сплаченого до бюджету військового збору теж відображається у податковому розрахунку за формою №1ДФ.
Відповідно до пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, платники військового збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 ПКУ. А це означає, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані згідно з пп. «ґ» п. 176.2 ПКУ нести відповідальність у випадках, визначених Кодексом. Відповідно, фінансові санкції, які застосовуються за порушення нарахування та сплати ПДФО, також окремо застосовуються у разі ненарахування, неутримання та/або несплати військового збору.
Згідно з п. 127.1 ПКУ, неутримання та неперерахування ПДФО і військового збору тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми податку. За повторне порушення протягом 1095 днів штраф збільшується до 50%, за трете та більше — до 75%. При цьому додатково платник ЄП має сплатити основну суму податку, яку він не утримав під час виплати доходу фізичній особі.
Зазначені вище штрафні санкції не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата ПДФО самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року.
За неподання звіту за формою №1-ДФ, відповідно до п. 119.2 ПКУ, або якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, передбачений штраф в розмірі 510 грн, а за повторне протягом року порушення штраф збільшується до 1020 грн.
Крім цього, із суми несвоєчасно сплаченого ПДФО та ЄСВ нараховується пеня відповідно до норм ст. 129 ПКУ.
