Що буде, якщо не відобразили прийняття та звільнення працівника і не сплатили податки у 2022-2023 рр.?

Виявлені помилки потрібно виправляти і провести розрахунок з працівником згідно з табелем.

1. Подати повідомлення про прийняття на роботу в ДПС. 

При цьому потрібно буде у разі виявлення цього порушення сплатити штраф, як за порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП) у розмірі 1 МЗП на момент виявлення. Проте, скоріш за все, якщо повідомлення, хоч і запізненням, але буде подано, інспектори Держпраці не штрафуватимуть. Адже порушення (неподання повідомлення) хоч і було, але воно було виправлено, а із порушенням строків нічого вже не поробиш. 

2. Подати єдину звітність з типом "Уточнююча" за ІV квартал 2022 р. (з додатком 5 (про прийняття на роботу), з Додатками 1 та 4ДФ з інформацією про нараховані доходи, суми ЄСВ та утримані податки та збори) та єдину звітність з типом "Уточнююча" за І квартал 2023 р. (з додатком 5 (про звільнення з роботи), з Додатками 1 та 4ДФ з інформацією про нараховані доходи, суми ЄСВ та утримані податки та збори).

Штраф за несвоєчасну виплату зарплати

За невчасну виплату заробітної  плати роботодавця можуть притягнути до фінансової, адміністративної, або навіть до кримінальної відповідальності (згідно з ст. 175 ККУ - за безпідставну невиплату зарплати).

Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП роботодавець несе фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При затримці виплати зарплати менше ніж на один місяць – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Крім того, у ст. 41 КпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 510 до 1700 грн). За повторне протягом року порушення, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн).

Штраф за несвоєчасну виплату компенсації при звільненні

Статтею 116 КЗпП визначено, що остаточний розрахунок має бути проведений у день звільнення. Проте, передбачено, що при проведенні розрахунку в інші строки, ніж визначено ст. 116 КЗпП, роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП). 

Тобто в ситуації, що склалася, працівнику потрібно виплатити всі належні йому суми при звільненні, звісно ж після утримання податків та зборів. Крім того, нарахувати та виплатити середній заробіток (також після утриманих з нього ПДФО та ВЗ) за всі дні затримки по день його фактичного розрахунку. Тож, якщо працівнику не виплачені розрахункові 31.03.2023, то при виплаті заборгованості скажімо 21.11.2024 р. потрібно нарахувати середній заробіток за робочі дні в періоді з 01.04.2023 по 30.09.2023 рр. включно.

Нагадаємо, що середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за останніх два календарних місяці роботи, що передують місяцю  в  якому  відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абз. 3 п. 2 Порядку №100). В зазначеному випадку це звільнення.

Виплати, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, нараховують множенням середньоденного заробітку на число робочих днів затримки. При цьому середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Це виходить з п. 8 Порядку №100.

Несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником може призвести до аналогічних штрафів, що й за несвоєчасну виплату зарплати.

Звертаємо увагу, якщо роботодавець не виплатить належних працівникові коштів у день звільнення і середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колишній працівник має право звернутися до суду, на підставі ст. 233 КЗпП.

Вищезазначеного штрафу та нарахування середнього заробітку за час затримки під час воєнного стану можна уникнути, якщо роботодавець доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Проте таке звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплатити саму суму розрахункових.

Штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ

Раніше нормами п. 9-11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 було встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19.

Також, тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються. 

Детально тут.

В ситуації, що розглядається, під мораторій потрапили періоди, які розглядаються (15.11.22 - 31.03.2023), тому при виправленні помилки і сплаті ЄСВ штрафу не буде.

А от на адміністративний штраф мораторій не розповсюджувався. Тому за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску до посадових осіб підприємств, установ застосовується відповідальність відповідно до ст. 165-1 КпАП у розмірі від 30 до 40 нмдг. 

Штраф за несвоєчасну сплату ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 125-1.1 ПКУ, зокрема за порушення правил нарахування та сплати податку на роботодавця накладається штраф в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.  

За умисні та повторні дії щодо несплати податку штраф передбачено пп. 125-1.2 ПКУ - пп. 125-1.4 ПКУ.

Штраф щодо несвоєчасної сплати ВЗ аналогічний до ПДФО.

Також ст. 163-4 КпАП встановлено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО (ВЗ) при виплаті фізичній особі доходів, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 2 до 3 нмдг.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від 3 до 5 нмдг.

Штраф за несвоєчасне подання єдиної звітності

Згідно з п. 119.1 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Детальніше тут.