• Посилання скопійовано

Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин

Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було уклажено. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?

Розглянемо, чи має підприємство сплачувати екологічний податок

Читаємо відповідь ДПС на питання в ЗІР (117.01): «Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?».

ДПС відповідає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).

Далі ДПС пише, що суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.

Якщо взяти за основу цю консультацію, то за її буквального розуміння підприємство є платником екологічного податку за минулі роки, до моменту укладення відповідного договору про утилізацію. 

Але, на наш погляд, думка податкової служби помилкова. Тому що платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які розміщують відходи (див. пп. 240.1.3 ПКУ).

 

Розглянемо, що таке розміщення відходів

Розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 ПКУ).

Тобто, під розміщенням відходів розуміється постійнерозміщення на спеціальних звалищах, полігонах, на які отримано дозвіл. 

А якщо підприємство тимчасово зберігає на своїй території відходи, навіть якщо договір на утилізацію укладено пізніше, таке зберігання не є розміщенням відходів.

Тому, на наш погляд, в розглядуваній ситуації підприємство не є платником екологічного податку. А тому питань із сплатою екологічного податку виникати не повинно. Відповідно, не має бути і штрафів за несплату податку.Судові рішення на підтвердження такої точки зору ми наводили тут.

Але в податкової служби може бути інша думка. Тому може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Стягнення шкоди з працівника у 2026 році: межа «середній заробіток»
    Працівник пошкодив/втратив майно підприємства. У яких випадках ми можемо обмежитися стягненням у межах середнього місячного заробітку, а коли маємо право вимагати повне відшкодування, і як правильно оформити стягнення (наказ чи суд)?
    24.02.202627
  • Відповідальність за несплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю та неподання звітності
    Штраф за несплату – 7 % своєчасно не сплачених сум; за донарахування – 10 % за кожний звітний період, але не більш 50% суми донарахування; за неподання звітності – 10 НМДГ. На суму недоїмки - пеня 0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення
    16.02.202646
  • Анулювання ліцензії за низьку зарплату: чи можливе скасування «заднім числом»?
    Наша компанія з ліцензією на роздрібну торгівлю алкоголем у IV кварталі 2025 року мала середню зарплату працівників нижче встановленого критерію. Чи може податкова під час перевірки у 2026 році анулювати ліцензію «заднім числом» (з моменту виникнення невідповідності) та чи вважатимуться операції з реалізації алкоголю після цього періоду торгівлею без ліцензії із застосуванням відповідних штрафів?
    16.02.202637
  • Строки давності для вручення податкових повідомлень-рішень
    ТОВ було несвоєчасно сплачено суми узгоджених податкових зобов’язань з орендної плати на землю за періоди: липень 2022 року, жовтень 2022 року та січень 2023 року. Який граничний строк для вручення платникові податків податкових повідомлень-рішень, якими нараховуються штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати податків за вказані періоди?
    10.02.202687
  • Штрафні санкції в уточнюючому розрахунку з ПДВ
    Чи зобов'язаний платник ПДВ самостійно нараховувати та сплачувати штраф у розмірі 3% при поданні у січні 2026 року уточнюючого розрахунку за жовтень 2025 року, що призводить до виправлення помилки та збільшення податкового зобов'язання? Які особливості застосування штрафних санкцій діють для звітних періодів 2025 року з урахуванням норм Податкового кодексу України щодо воєнного стану?
    09.02.20261 406