Відповідальність за зайво сплачений акциз та перевищення МРЦ

За якою максимальною ціною можна продавати тютюнові вироби

Відповідно до пп. 14.1.106 ПКУ, максимальні роздрібні ціни (МРЦ) – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ. 

Тобто, акцизний податок не включається до складу МРЦ. 

З цього приводу читаємо відповідь ДПС на питання в ЗІР (114.04): "Яким чином СГ роздрібної торгівлі визначають ціну продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, в т.ч. отриманих до 1 травня 2022 року?".

ДПС відповідає, що продаж тютюнових виробів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Для вироблених до 01.01.2022 р. інших тютюнових виробів (крім сигарет з фільтром, сигарет без фільтра (цигарок), сигарил), тютюну, промислових замінників тютюну – за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість та 5-відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).

Продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених починаючи з 01.01.2022 р., суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі здійснюється за цінами, не вищими за МРЦ, збільшеними на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, та за цінами, встановленими суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі (з податком на додану вартість) – вироблених до 01.01.2022 р. 

Таким чином, якщо підприємство продавало тютюнові вироби за ціною МРЦ плюс акцизний податок, воно не порушувало норми чинного законодавства.

Про надмірно задекларований та сплачений до бюджету акциз

Підприємство може подати уточнюючу декларацію з акцизного податку, зменшивши зайво нарахований акцизний податок.

Зайво перерахований до бюджету акцизний податок можна повернути на рахунок чи зарахувати в рахунок сплати інших податків. Для цього до ДПС потрібно подати відповідну заяву. 

Про особливості подання такої заяви можна почитати тут. Якщо не виправляти цю помилку, штрафних санкцій не буде, адже немає недоплати податку до бюджету.

Щодо зазначення акцизного податку в чеку РРО

З цього приводу ДПС зазначала на своєму сайті тут, що згідно з Положенням №13 одним з обов’язкових реквізитів розрахункового документа є зазначення для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ) окремим рядком літерного позначення, розміру ставки такого податку, загальної суми такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення. 

Далі ДПС зазначає, що СГ, який здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 1 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 1 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як «Акцизний податок» по таких товарах. 

А яка відповідальність може бути, якщо акцизний податок в чеку зазначений?

У разі відсутності в чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматиметься як розрахунковий (абзац другий п. 3 розд. І Положення №13). 

З цього можна зробити висновок, що якщо особа, яка не є платником акцизного податку, зазначала акцизний податок в чеку, вона може вважатися такою, що недотримала сферу призначення такого обов’язкового реквізита, як акцизний податок. А тому чек РРО з зазначенням акцизного податку може не прийматися як розрахунковий документ.

Ми написали, що може не прийматися. На нашу думку, це оціночний критерій, який може бути суб’єктивним, а думка ДПС з цього питання нам невідома. Можливо, що ДПС вважає інакше і не бачитиме тут порушення. 

Штраф складає (п. 1 ст. 17 Закону про РРО):

• якщо порушення вчинене вперше — 100% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг);
• за кожне наступне порушення — 150% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).