• Посилання скопійовано

Які штрафи за неподання звіту про суми податкових пільг (ф. №1-ПП)?

У жовтні-листопаді отримано листи від ДПС «Акт про результати проведення камеральної перевірки» щодо неподання звітів про суми податкових пільг (ф. №1-ПП) за 2017-2018 роки. Які штрафні санкції загрожують підприємству?

Запитання:

У жовтні 2019 року отримано лист від ДПС «Акт про результати проведення камеральної перевірки» щодо неподання звіту про суми податкових пільг (ф. №1-ПП) за 1 півріччя 2017 р. (було експортне відвантаження за 0%). У листопаді ще надійшов один лист за неподання аналогічних звітів за 9 місяців 2017 р., 2017 рік, 1 півріччя 2018 р., 9 місяців 2018 р., 2018 рік. Крім того, додатково надійшов лист від іншої ДПС щодо несвоєчасного подання звіту щодо земельного податку (звіт подали із запізненням). Які штрафні санкції загрожують підприємству? В акті зазначено пп. 120.1 ПКУ, але не зрозуміло це буде перший штраф 170 грн, а потім за кожен по 1020 грн? Чи за один акт камеральної перевірки 170 грн, а за наступний - 1020 грн? Чи треба зараз подавати ці звіти? Чи має надійти повідомлення щодо сум штрафів? Чи можна якось оскаржити акти камеральної перевірки (хоча дійсно експортні відвантаження були)?

 

Відповідь:

Підпунктом 16.1.6 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабміном (пп. 30.6 ПКУ).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабміну №1233.

Порядок №1233 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб'єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 к.д., що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно з пп. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пп. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн - за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Усе про бланки і звітність
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Виходячи з того, що звіт про пільги (ф. №1-ПП) не подавався протягом 2017-2018 років, тобто, за вісім податкових періодів, то штраф, передбачений пп. 120.1 ПКУ, накладається у розмірі 170 грн за перший період, та у розмірі 1020 грн за кожний наступний період (1020 грн х 7 періодів). 

Крім того, за кожне несвоєчасне подання звіту щодо земельного податку також застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

ДПС в листі від 17.01.2018 р. №1390/7/99-99-12-02-04-17, який адресовано ГУ ДПС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДПС про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг повідомляє таке:

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені пп. 120.1 ПКУ.

Згідно з Порядком №1204, контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «ПС», встановленою у додатку 11 до цього Порядку.

Податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у т. ч. за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 3 Порядком №1204).

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну № 11.

 

Щодо строку сплати

Відповідно до пп. 14.1.265 ПКУ, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Водночас, грошове зобов'язання платника податків у пп. 14.1.39 ПКУ визначено як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 к.д., що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пп. 57.3 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пп. 126.2 ПКУ) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених пп. 126.1 ПКУ:

  • при затримці до 30 к.д. включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше ніж 30 к.д., наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до пп. 14.1.162 ПКУ, пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених ПКУ випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

ДПС в ІПК від 18.03.2019 р. №1097/6/99-99-12-02-01-15/ІПК повідомляє, що у разі порушення платником податків граничних термінів сплати по податковому повідомленню-рішенню, відповідно до якого платнику податків нараховано суму штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу) в зв'язку з порушення податкового законодавства, контролюючими органами нараховується пеня відповідно до ст. 129 ПКУ починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню.

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (пп. 129.2 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі адміністративного та/або судового оскарження платником податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, щодо якого ДПС та/або судом прийнято рішення щодо часткового скасування ППР, пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується, а на іншу частину грошового зобов'язання пеня нараховується за весь період, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Відповідальність за несвоєчасну утилізацію шин
    Підприємство протягом 2017 – 2023 років придбавало, використовувало і списувало шини для автомобілів, які використовувало у власній діяльності. Списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства. Але договору на утилізацію із спеціалізованим підприємством не було. В 2024 році такий договір буде укладено. Чи виникає необхідність сплачувати екоподаток?
    25.03.20241 109
  • Який штраф може бути в разі нереєстрації адреси нової торгової точки?
    Під час податкової перевірки виявлено, що в чеку РРО адреса торговельної точки вказана правильно, але до податкової служби інформацію про таку нову торгову точку не подали (у формах №20-ОПП, №1-РРО). Який штраф загрожує?
    26.02.202477
  • Яка відповідальність за сплату ПДФО не за місцем роботи підрозділу?
    Підприємство зареєстровано в Києві, а діяльність веде в Броварах. Сплачує ПДФО та подає звітність за місцем реєстрації – у Києві. Які можуть бути наслідки цього?
    06.02.20249133
  • Штрафну санкцію минулих періодів визнали частково: відображення в обліку
    Підприємство-перевізник, платник податку на прибуток, виставило штрафну санкцію за простій підприємству-замовнику у липні 2019 р. відповідно до умов договору, визнавши дохід на суму 245978 грн. Підприємство - замовник не визнало штраф. У грудні 2019 р. підприємство подало позов до суду. У червні 2020 р. суд задовольнив позов частково, у сумі 167729 грн. Як відобразити цю операцію в обліку? Чи можливо провести виправлення у 2023 році?
    17.01.202487
  • Як розподілити відповідальність та підписання касових документів, якщо директор часто відсутній?
    На фірмі є директор, бухгалтер (який за 2-3 місяці буде переведений на посаду фіндиректора) та касир. Директор часто буває у відрядженні за кордоном. Як розподілити обов’язки підписання касових документів? На підприємстві є факсиміле, чи не заборонео його використання на касових документах?
    12.10.2023702