Аванс виплатили на п'ять днів пізніше: яка відповідальність?

Строки та періодичність виплати зарплати працівникам регулюються ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці.

Конкретні строки виплати зарплати мають бути встановлені в трудових договорах з кожним працівником. 

При встановлені строків виплати у вищезазначених договорах слід дотримуватися того, що зарплату виплачують:

• у робочі дні за графіком роботи;
• не менше двох разів на місяць;
• через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;
• не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Для встановлення строків виплати зарплати місяць потрібно розділити на дві частини. Першою половиною місяця вважається 15 календарних днів. Отже, зарплата за першу половину місяця (аванс) має виплачуватися в період з 16 до 22 числа кожного місяця, а за другу — з 1 до 7 числа наступного місяця.

При цьому повинна бути зазначена конкретна дата виплати зарплати, наприклад, за першу половину місяця — 16 число місяця, а за другу — 1 число наступного місяця. Також можливі строки: 17 та 2 число, 18 та 3 число, і т.д. до 22 та 7 числа.

Затримка виплати зарплати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 115 КЗпП. У разі коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Яка відповідальність передбачена за таке порушення?

1) Адміністративна відповідальність

Відповідно до ст. 41 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплату її не в повному обсязі.

Так, таке порушення призведе до накладення штрафу на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н.м.д.г. (510 грн - 1700 грн).

2) Фінансові санкцій

А ось тут починається саме цікаве, оскільки є дві думки та з цих позицій випливають два різні розміри штрафних санкцій.  

Думка Держпраці

Держпраці у своєму листі від 03.04.2018 р. №2547/4/4.1-ДП-18 зазначає, що виплата авансу  за першу половину місяця не менше за оплату фактично відпрацьованого часу – це мінімальна державна гарантія. У разі її недотримання накладається штраф згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП,  тобто у десятикратному розмірі МЗП (у 2018 р. - це 37 230,00 грн) встановленої на момент виявлення такого порушення. Штраф сплачується за кожного працівника, щодо якого вчинили порушення. 

Думка Мінсоцполітики

А ось Мінсоцполітики у своєму листі від 16.03.2018 р. №118/0/22-18 зазначає, що виплата авансу  у неповному розмірі тягне за собою штраф у трикратному розмірі МЗП (у 2018 р. – 11 169,00 грн), встановленої на момент виявлення порушення.

Фахівці Мінсоцполітики у своєму листі посилаються на абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП, за якою передбачено штраф у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, як за виплату зарплати не в повному обсязі.

Також відсутність технічних можливостей не буде аргументом  перевіряючим для незастосування штрафних санкцій. Зокрема, у випадку відсутності доступу до інтернету зарплату можна було виплатити готівкою, а податки з неї сплатити через касу банку.

Отже, як бачимо позиції двох органів неоднозначні. Проте хочемо акцентувати увагу на тому, що на інспекційні відвідування направляються фахівці Держпраці, а не Мінсоцполітики, а отже, ми рекомендуємо врахувати думку саме Держпраці.

Разом з цим, на нашу думку, у випадку накладення штрафних санкцій за таке порушення хоч 3 МЗП,  хоч 10 МЗП, роботодавцю слід звернутися до суду. Оскільки ми не вбачаємо в цьому ані порушення строків виплати зарплати, ані недотримання державних мінімальних гарантій, і вважаємо, що таке порушення доцільно вважати, як порушення інших вимог трудового законодавства та штраф має бути застосовано у розмірі 1 МЗП. 

Докладно про порушення строків виплати заробітної плати та про відповідальність ми писали тут:

• Виплата зарплати раз у місяць за заявою працівника є порушенням 
• Мінсоцполітики про дотримання 16 днів між виплатою зарплати
• Аванс та зарплата: в які строки виплачувати?
• З 1 січня 2018 року зростуть штрафи за порушення трудового законодавства та оплати праці