Видана довіреність з правом відчуження дає право лише вчиняти дії в інтересах власника

Відразу звертаємо увагу на те, що на сьогодні не існує генеральних доручень.

За приписами ч.3 ст. 244 ЦКУ довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.  Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені (ч.1 ст.238 ЦКУ, ч.2 ст.237 ЦКУ).

Якщо звернутись до змісту довіреностей (які прийнято називати “генеральними”, тобто з правом продажу ТЗ), то як правило, такі довіреності є нотаріальними та мають наступні права повіреної особи: "... представнику надається право представляти інтереси власника ТЗ в органах нотаріату, відповідних органах Державтоінспекції ... з усіх без винятку питань, повязаних з експлуатацією та відчуженням транспортного засобу,...”

Але, в жодному разі не надаються права на переоформлення транспортного засобу на самого повіреного (за умовами запитання — на сторонню фізособу).

Таким чином, видана довіреність з правом відчуження дає право лише укладати договори, вчиняти інші дії в інтересах власника (юрособи). А надання такої довіреності не означає продаж автомобілю сторонній, зокрема, фізичній особі, або перехід права власності до особи, якій видано таку довіреність. 

Водночас, нагадаємо, що юрособа, яка є власником такого транспортного засобу, має пам'ятати, зокрема, про окремі важливі моменти (які не змінюються від того, що така юрособа надає іншій особі довіреність на транспортний засіб): 

1) юрособа несе обов'язкові затрати по утриманню такого ТЗ як основного засобу (нарахування амортизації, плати обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ тощо),

2) юрособа (враховуючи особливості податкового та бухгалтерського обліку) може відчужувати основні засоби покупцям  на умовах договорів, які передбачають передачу права власності на такий ОЗ з відповідною оплатою (або без такою) з наступним оподаткуванням таких госпоперацій, враховуючи й статус покупця (за умовами запитання — це фізична особа),

3) на сьогодні адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб (ст.14-2 КупАП). А це означає, що всі постанови про накладення штрафних санкцій за порушення ПДР під час керування переданим за дорученням сторонній фізособі ТЗ будуть надходити власнику — юрособі.