Боржник передав майно родичам, щоб уникнути стягнення: чи можна повернути його через суд? (аудіоверсія)

Кредитор може оскаржити в судовому порядку відчуження майна боржником, якщо доведе, що такий правочин вчинено з метою уникнення виконання зобов’язання та на шкоду кредитору. Сам факт передачі майна родичу не означає автоматичної недійсності правочину. Однак якщо буде доведено недобросовісність поведінки боржника та спрямованість правочину на унеможливлення або ускладнення виконання зобов’язання, такий правочин може мати ознаки так званого фраудаторного правочину — правочину, вчиненого боржником на шкоду кредитору. Відповідно до ст. 3, 13 ЦКУ учасники цивільних відносин повинні діяти добросовісно, а зловживання цивільними правами не допускається. За наявності передбачених законом підстав правочин може бути визнаний недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦКУ. Наслідком недійсності правочину, зокрема, є повернення сторонами одержаного за правочином (ст. 216 ЦКУ).

Алгоритм дій кредитора 

Встановити факт відчуження майна

Необхідно з’ясувати, яке саме майно передано боржником, кому, коли та на якій підставі,   а також отримати документи, що підтверджують перехід права власності.

Зібрати докази недобросовісності правочину

Для суду можуть мати значення такі обставини: відчуження майна після виникнення заборгованості, безоплатна передача або продаж за явно невигідною ціною, передача майна близькому родичу чи іншій пов’язаній особі, відсутність у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, а також збереження боржником фактичного користування майном після його формального відчуження.

Обрати належний спосіб захисту

Залежно від обставин кредитор може вимагати визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків його недійсності або витребування майна. Якщо майно вже перепродане іншій особі, необхідно окремо оцінити правові підстави для його витребування та добросовісність останнього набувача. 

Забезпечити позов, якщо існує ризик подальшого відчуження

Кредитор може просити суд застосувати заходи забезпечення позову, зокрема накласти арешт на майно або заборонити вчиняти щодо нього певні дії.

Звернутися до суду

У позові необхідно довести не лише факт передачі майна родичу, а й сукупність обставин, які свідчать про недобросовісність боржника та спрямованість правочину на уникнення виконання зобов’язання перед кредитором.

Важливо: самого факту спорідненості між боржником і набувачем майна недостатньо. Суд оцінює всі обставини правочину в сукупності та встановлює, чи свідчать вони про його вчинення на шкоду кредитору.

Судова практика

У постанові Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 зазначено, що фраудаторний правочин може бути як оплатним, так і безоплатним. Серед обставин, які можуть свідчити про його вчинення на шкоду кредитору, суд назвав, зокрема, момент укладення правочину, особу контрагента, його пов’язаність із боржником, ціну майна та наявність або відсутність оплати.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №924/408/21 (924/287/23) суд розглядав питання витребування майна, яке спочатку було відчужене пов’язаній із боржником особі, а згодом перепродане іншій особі. Верховний Суд звернув увагу на необхідність встановлення обставин вибуття майна та добросовісності його набувача. Справу передано на новий розгляд.

Висновки

• Передача боржником майна родичу не робить правочин автоматично недійсним;
• Якщо майно відчужено на шкоду кредитору з метою уникнення виконання зобов’язання або ускладнення його виконання, кредитор може оскаржити такий правочин як фраудаторний;
• Ключове значення має сукупність доказів недобросовісності та спрямованості правочину на шкоду кредитору, а не лише факт спорідненості між боржником і набувачем;
• Якщо майно вже перепродане іншій особі, необхідно окремо оцінювати правові підстави для його витребування та добросовісність останнього набувача;
• Якщо існує ризик подальшого відчуження майна, кредитору доцільно розглянути питання про забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на майно або заборони вчиняти щодо нього певні дії.