Запит БЕБ до підприємства-2026: чи обов'язково відповідати без ухвали суду? (аудіоверсія)

Ні. Запит детектива БЕБ, направлений у межах кримінального провадження в порядку ч. 2 ст. 93 КПКУ, має добровільний характер і сам по собі не створює обов'язку розкривати інформацію, яка становить охоронювану законом таємницю (ст. 162 КПКУ). Доступ до такої інформації можливий лише за спеціальною процедурою тимчасового доступу до речей і документів (ст. 159–166) — на підставі ухвали слідчого судді. За відсутності ухвали підприємство вправі відмовити в наданні запитуваних відомостей.

Правовий статус запиту БЕБ

Бюро економічної безпеки України, утворене Законом №1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України», є органом, який здійснює як оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, так і окрему інформаційно-аналітичну діяльність. Коли детектив БЕБ звертається до підприємства в межах конкретного кримінального провадження, він діє за загальними правилами Кримінального процесуального кодексу України — так само, як слідчий Національної поліції чи іншого органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПКУ, сторона обвинувачення (слідчий, прокурор, детектив) має право витребувати та отримувати від підприємств, установ і організацій речі, документи, відомості — шляхом надіслання відповідного запиту. Однак таке витребування є формою добровільного сприяння слідству: запит сам по собі не є процесуальним примусом і не тягне юридичного обов'язку його виконати.

Коли інформація належить до охоронюваної законом таємниці

Стаття 162 КПКУ містить перелік відомостей, що становлять охоронювану законом таємницю та потребують особливого порядку доступу.

До них, зокрема, належать:

• конфіденційна інформація, у тому числі комерційна таємниця;
• банківська таємниця;
• персональні дані особи, що перебувають у володінні їх володільця чи в базі персональних даних;
• особисте листування;
• інформація операторів та провайдерів телекомунікацій про зв'язок та абонентів.

Якщо запитувана БЕБ інформація підпадає під будь-яку з цих категорій (наприклад, персональні дані клієнтів підприємства, відомості, віднесені внутрішнім положенням підприємства до комерційної таємниці, або банківська таємниця), вона не може бути витребувана шляхом простого запиту — на неї поширюється спеціальний порядок доступу.

Спеціальний порядок доступу до охоронюваної таємниці

Глава 15 КПК України «Тимчасовий доступ до речей і документів» (ст. 159–166) встановлює, що доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді (суду). Слідчий суддя ухвалює таке рішення за клопотанням сторони кримінального провадження, у якому має обґрунтувати зв'язок запитуваних документів із предметом доказування в конкретному провадженні, необхідний обсяг та період. Без такої ухвали примусове отримання інформації, що становить охоронювану таємницю, є процесуально неможливим.

Позиція Вищого спеціалізованого суду

Добровільний характер виконання вимоги за ст. 93 КПКУ прямо підтверджено роз'ясненням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-558/0/4.13 від 15.04.2013 (п. 18): направлення запиту в порядку ст. 93 КПКУ не замінює процедури тимчасового доступу до речей і документів і не покладає на адресата обов'язку надати відповідь по суті, якщо запитувана інформація охороняється законом

Аналітичні повноваження БЕБ

Варто розрізняти два режими роботи БЕБ.

Перший — участь у конкретному кримінальному провадженні (описаний вище, підпорядкований КПК).

Другий — самостійна інформаційно-аналітична діяльність за ст. 22 Закону №1150-IX, у межах якої БЕБ має право безоплатно отримувати в електронній формі відомості з державних реєстрів та баз даних для цілей аналізу ризиків економічній безпеці.

Цей аналітичний режим не тотожний кримінальному провадженню і стосується насамперед державних інформаційних ресурсів, а не безпосереднього витребування від приватного підприємства документів, що містять його власну охоронювану таємницю.

Тому, якщо запит БЕБ не містить посилання на конкретне кримінальне провадження (номер, дату), а має ознаки аналітичного запиту, це не змінює головного висновку: конфіденційну інформацію, банківську чи комерційну таємницю, персональні дані підприємство так само вправі не розкривати без належної правової підстави, а слід перевірити, чи є в конкретного запиту окрема законна підстава поза межами КПК.

Висновки

• Запит детектива БЕБ у межах кримінального провадження, направлений у порядку ч. 2 ст. 93 КПК, має добровільний характер і сам по собі не породжує юридичного обов'язку надання інформації, яка є охоронюваною законом таємницею (ст. 162 КПК);
• Доступ до речей і документів, що містять комерційну чи банківську таємницю, персональні дані або іншу конфіденційну інформацію, можливий виключно на підставі ухвали слідчого судді, отриманої в порядку глави 15 КПК (ст. 159–166); без такої ухвали підприємство вправі відмовити в наданні запитуваних відомостей;
• У відповіді на запит доцільно не ігнорувати звернення, а надати вмотивовану відмову з посиланням на конкретні норми, що встановлюють конфіденційність запитуваної інформації, та підтвердити готовність до співпраці за умови отримання належної ухвали слідчого судді — це водночас підтверджує добросовісність підприємства і спонукає орган досудового розслідування діяти в належній процесуальній формі.