Чи можна включити судовий збір до витрат арбітражного керуючого?

Відповідно до пп. 178.3 ПКУ, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Щоб з’ясувати, чи можна зменшити дохід арбітражного керуючого на суму сплаченого судового збору, потрібно довести, що така сплата необхідна для провадження відповідної діяльності. Як саме це робити, ПКУ не визначає. Проте податківці у підкатегорії 105.05, ЗІР наводять такий перелік витрат арбітражного керуючого:

• орендна плата за користування орендованим приміщенням, або оплата за комунальні послуги, у разі використання власного нежитлового приміщення, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у тому числі його поточний ремонт обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
• витрати на технічне забезпечення діяльності робочого місця такої особи та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);
• витрати на ремонт та технічне обслуговування обладнання (комп’ютерів, у тому числі їх програмного забезпечення, принтерів, сканерів, ксероксів, факсів, телефонів тощо);
• витрати на виготовлення печаток, а також їх заміну;
• витрати на відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування;
• витрати на оплату праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників (найманих працівників);
• витрати на проходження підвищення кваліфікації. Придбання та передплата нормативної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
• витрати на користування електронною базою законодавства;
• витрати на підключення та користування мережею Інтернет;
• придбання канцелярського приладдя;
• суми сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• витрати на страхування професійних ризиків арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
• поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
• витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку для ведення податкового обліку та подання податкової та іншої звітності.

Судового збору тут немає. Проте цей перелік невиключний, тож можна поборотися за право включення судового збору до витрат, якщо довести, що така сплата необхідна для провадження відповідної діяльності самого арбітражного керуючого.

Але якщо судовий збір сплачується в інтересах клієнта (для забезпечення судового процесу клієнта тощо), то це вже не витрати самого арбітражного керуючого, а витрати його клієнта. В цьому разі суму судового збору можна оформити як платіж за рахунок та за дорученням клієнта. Тоді він не буде включатися до витрат, але тоді й надходження від клієнта суми відшкодування сплати судового збору не слід вважати доходом арбітражного керуючого.

Проте думка податківців з цього приводу нам невідома, тож для впевненості рекомендуємо звернутися до них за наданням індивідуальної консультації з цього питання.