Нагадаємо, що до 01.01.2017 р. п. 81.2 ПКУ не зазначав, хто саме оформляє акт відмови допустити до перевірки. Наразі, згідно зі змінами, внесеними до цього пункту Законом №1797, наведено цілу процедуру складення акта і його підписання:
1) якщо платник податків відмовляється допускати перевіряльників до перевірки, останні невідкладно складають у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови; один примірник акта вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків;
2) платник податків має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта відмови;
3) якщо платник податків відмовляється підписати акт відмови від допуску чи надати пояснення до нього, перевіряльники засвідчують це окремим актом.
На нашу думку, це цілком позитивний момент. З одного боку, тут уже не йдеться про суб'єктивну оцінку законності підстав для перевірки платником та ДФС, адже сторони обмінюються цілком аргументованими документами (актом відмови та поясненнями). А з іншого — на нашу думку, вже не треба бігти до суду та оскаржувати наказ на перевірку у зв'язку з недопуском. На сьогодні платник податків має право оскаржити дії перевіряльників, які завітали на перевірку, до органу вищого рівня — таке право передбачено у пп. 17.1.7 ПКУ.
А це може позбавити органи ДФС потреби вдаватися до таких важелів впливу, як адмінарешт майна та коштів, адже питання законності перевірки може бути вирішене у значно коротші строки, ніж у судовому порядку.
Читайте також: Податкові перевірки по-новому: як це буде у 2017 році?