Згідно з пп. 75.1.2 ПКУ, електронна перевірка — це документальна невиїзна позапланова електронна перевірка за заявою платника податків. Електронна перевірка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику. Що таке незначний ступінь ризику? Згідно з п. 77.2 ПКУ, періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями на сьогодні надано у Методрекомендаціях №190. Критерії відбору юридичних осіб за ступенем ризику викладено в розділі 4.2 Методрекомендацій №190, критерії відбору фізичних осіб — у розділі 4.4 Методрекомендацій №190. Для того, щоб належати до СГ з незначними ступенем ризику, в нього не повинно бути ознак середнього та високого ступенів ризику, при цьому можлива наявність лише ознак незначного ступеню ризику. У пп. 4.4.1.3 Методрекомендацій №190 їх визначено три, дві з яких стосуються лише платників ПДВ. Таким чином, переважна більшість підприємців будуть належати до СГ з незначним ступенем ризику.
Отже, заяву може подати лише СГ з незначним ступенем ризику до органу ДФСУ, в якому він перебуває на податковому обліку. Платником податків у заяві, крім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку зазначається інформація про: податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці, систему оподаткування, що застосовується платником податків, перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки (єдиний податок, ПДВ, ПДФО, інші податки за наявності технічної можливості їх перевірки).
Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форму такої заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлено наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. №143 «Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки». Обставини, за яких може бути прийняте рішення про непроведення електронної перевірки (фактично, про відмову у такому проведенні), вказані у п. 3.3 Порядку №143. Зокрема, це такі обставини, як:
— платник належить до середнього або високого ступеня ризику, визначеного відповідно до п. 77.2 ПКУ;
— період, який підлягає перевірці згідно із заявою, не відповідає базовому податковому (звітному) періоду з відповідного податку (збору);
— період, який підлягає перевірці згідно із заявою, вже охоплено документальною плановою або позаплановою перевіркою (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити) — тобто перевіряється на дату подання заяви або перевірявся раніше;
— бухгалтерський облік (в електронному вигляді) ведеться з порушенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291;
— ненадання платником податків разом із заявою до територіального органу ДФСУ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до ПКУ пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, в електронному форматі, встановленому відповідно до п. 85.2 ПКУ. Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються ДФСУ.
Для проведення електронної перевірки платник подає до контролюючого органу в електронній формі документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів.