Податкове повідомлення-рішення скасовано, але кримінальна справа далі можлива

Справді, слід зважати на те, що в разі якщо за результатами перевірки сума визначеного органом Міндоходів грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням (без штрафних санкцій) досягне розміру більше ніж 609 тис. грн (з 01.01.2014 р.) за податками, зборами або ЄСВ (статті 212 та 212-1 ККУ), то матеріали перевірки відразу ж після складення акта передаються підрозділам податкової міліції для відкриття кримінального провадження та у подальшому — прийняття рішення щодо притягнення керівника (та/або головбуха) до кримінальної відповідальності.

Увага! Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом (п. 56.22 ПКУ).

Отже, з наведених у п. 56.22 ПКУ приписів маємо два можливі варіанти розвитку подій.

Варіант 1. Підрозділом податкової міліції (слідчим) не виявлено інших порушень, ніж ті, що стали підставою для складення акта перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення.

Варіант 2. Підрозділом податкової міліції (слідчим) під час досудового розслідування виявлено інші порушення, знайдено додаткові документи, інші докази, що свідчать про порушення посадовими особами положень чинного законодавства, що призвели до ненадходження коштів до бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (статті 212 та 212-1 ККУ).

Яким чином рішення Міндоходів чи адмінсуду, що набрало законної сили, може вплинути на результати кримінального провадження?

Наприклад, рішенням Міндоходів чи апеляційного адмінсуду скасовано прийняте податкове повідомлення-рішення. Якщо підрозділам податкової міліції (слідчим) не вдалося знайти та зібрати докази щодо інших порушень, крім зазначених в акті, то кримінальне провадження, з огляду на приписи п. 56.22 ПКУ, має бути закрито (ч. 1 ст. 284 КПКУ). Причому рішення про закриття кримінального провадження приймає або слідчий, або прокурор з таких підстав: установлено відсутність події чи складу кримінального правопорушення, не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпано можливості їх отримати (ч. 3 ст. 284 КПКУ).

Але, як свідчить практика, слідчі та прокуратура не поспішають закривати справи. Адже тут є певна проблема: між прийняттям податкового повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання на суму більше 609 тис. грн та прийняттям, скажімо, рішення Міндоходів про скасування такого рішення може минути від двох до шести місяців. А якщо платник податків оскаржить рішення до суду, то до прийняття рішення апеляційною інстанцією мине ще більше часу — від року до двох. І весь цей час кримінальне провадження є відкритим (не зупиняється), що дає можливість підрозділу податкової міліції (слідчому) проводити досудове розслідування у повному обсязі, у т. ч. викликати на допити посадових осіб підприємства (керівника, головбуха), інших працівників (як свідків), які мали відношення до документів, на які посилаються в акті перевірки, чи інших документів, виявлених уже слідчим, складати та надсилати контрагентам такого платника різного роду запити, проводити інші дії. Зазначимо, що під час проведення слідчих дій цілком можливе призначення документальної позапланової перевірки за пп. 78.1.11 ПКУ. Як свідчить практика, її метою може бути визначення сум ПДВ по тих же госпопераціях, якщо кримінальне провадження відкрито за сумою ПЗ з податку на прибуток.

Якщо брати до уваги другий описаний вище варіант, то не виключено, що такі інші порушення та додаткові докази будуть виявлені слідчим ще до прийняття Міндоходів чи апеляційним судом рішення на користь платника податків. За таких умов посадовій(им) особі(ам) може бути вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального діяння. У такому разі справа передається до суду, де незалежно від результатів оскарження податкового повідомлення-рішення до Міндоходів чи до суду справа розглядатиметься за правилами, встановленими КПКУ. Прийняте згодом рішення на користь платника податків про скасування податкового повідомлення-рішення на сьогодні не є допустимим та безспірним доказом для суду, що розглядатиме цю кримінальну справу, про правомірність дій такого платника.