• Посилання скопійовано

За яким курсом перераховувати валюту у гривні в пункті обміну валют під час фактичної перевірки?

На момент фактичної податкової перевірки пункту обміну валют (належить небанківській фінансовій установі) наявні кошти в іноземній валюті для визначення еквівалента у гривні перераховуються у гривню за курсом Нацбанку чи береться якийсь інший курс?

Порядок та особливості проведення валютно-обмінних операцій регламентований розділом ІІІ Положення №2.

Зокрема, відповідно до пп. 21 розділу ІІІ Положення №2 небанківські установи зобов’язані вести реєстри купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти (додаток 3 до Положення №2) у вигляді паперового або електронного документа. Небанківські установи зобов’язані відображати в цих реєстрах здійснені операції з купівлі та/або продажу готівкової іноземної валюти. Ці реєстри зберігаються в документах дня.

Виходячи з форми цього реєстру, у графі 5 слід зазначати комерційний курс, за яким фактично була куплена або продана валюта, а сума гривень у графі 6 повинна відповідати фактичній сумі, прийнятій від клієнта або виданій клієнту згідно касового документа, номер якого наводиться у графі 7 реєстру. Цей реєстр відображає фактичні доходи або витрати від купівлі-продажу валюти за комерційним курсом.

Далі, згідно з пп. 22 розділу ІІІ Положення №2 небанківська установа, її відокремлений підрозділ, пункт обміну валюти небанківської установи засобами програмно-технічного комплексу щоденно ведуть звітну довідку про касові обороти за день і залишки цінностей (додаток 4 до Положення №2). Касир каси небанківської установи, її відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти небанківської установи на момент проведення перевірки роздруковує зазначену довідку і надає уповноваженим працівникам Нацбанку, що здійснюють перевірки з питань дотримання валютного законодавства. Кошти готівки іноземної валюти та/або гривень, наявні в касі на момент перевірки, повинні відповідати сумам, зазначеним у вказаній довідці. Ця довідка зберігається в документах дня.

З форми цієї довідки бачимо, що у ній наводяться тільки валютні обороти та залишки, без перерахування у гривню.

Небанківські фінансові установи, які ведуть діяльність пукнтів обміну валют, ведуть бухоблік та складають фінансову звітність за МСФЗ – відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №419, оскільки їх вид діяльності належить до КВЕД 66.12 (допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Зокрема, відповідно до пп. 23 МСФЗ 21 «Вплив змін валютних курсів» на кінець кожного звітного періоду монетарні статті в іноземній валюті слід переводити, застосовуючи курс «спот» на кінець звітного періоду. Курс «спот» – це валютний курс у разі негайної купівлі-продажу валюти. МСФЗ 21 не містить посилань на офіційний курс центрального банку країни, у валюті якої складається звітність.

Аналог цього правила міститься у пп. 7 НП(С)БО 21: на кожну дату балансу монетарністатті в іноземній валюті відображаються з використаннямвалютного курсу на кінець дня дати балансу. НП(С)БО 21 вже містить визначення валютного курсу: валютний курс - це установлений Національним банком України офіційнийвалютний курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Тож на нашу думку, на момент фактичної перевірки пункту обміну валют наявні кошти в іноземній валюті для визначення їх еквівалента у гривні перераховуються у гривню за курсом Нацбанку. Це буде балансова вартість цієї валюти на момент перевірки. Різниця між офіційним курсом Нацбанку та комерційними курсами купівлі-продажу валюти являє собою операційні доходи та витрати небанківської установи від діяльності з обміну валют.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Коли можна знищити документи, якщо остання перевірка була у 2011 році?
    Компанія проходила податкову перевірку востаннє у 2011 році. Усі документи здаються на зберігання до архіву згідно з договором з архівною компанією. Станом на 01.01.2026 року документи за які періоди мають зберігатись в архіві, а які вже можуть бути передані на знищення? Які строки зберігання електронних документів?
    12.03.2026189
  • Строки податкових перевірок у 2026 році: межі давності та «заморожені» періоди
    Наше підприємство (платник податку на прибуток) складає план оцінки податкових ризиків на майбутнє. Нас цікавить перспектива проведення планових перевірок у 2026 році. Чи діє зараз стандартне правило «трьох років» (1095 днів)? Чи правда, що через карантин та воєнний стан податківці у 2026 році зможуть перевіряти документи за 2019 або 2020 роки, оскільки строки давності були зупинені? Як правильно розрахувати цей період, щоб зрозуміти, які роки вже «закриті»?
    16.02.20262 8524
  • Оскарження фактичної перевірки: вручення наказу неуповноваженій особі
    ФОП має магазин роздрібної торгівлі. Під час його відсутності до магазину завітали податківці з метою проведення фактичної перевірки. Оскільки ФОПа на місці не було, наказ та направлення на перевірку вони вручили адміністратору магазину, який підписав документи. Нюанс у тому, що цей адміністратор офіційно працевлаштований в іншому ТОВ (яке є партнером ФОПа), а не у ФОПа, і він не здійснює розрахункових операцій через його РРО. За результатами перевірки ФОПу нарахували значні штрафи. Чи може він оскаржити результати такої перевірки на підставі того, що наказ вручено неналежній особі?
    02.02.202680
  • Коли новостворене підприємство стає "середнім" і з якого року аудит є обов’язковим?
    Підприємство створено у 2023 р. За фінзвітністю за 2023 рік - мікропідприємство. За підсумками 2024 року досягло критеріїв "середнього" за двома показниками. Якщо у 2025 році також відповідатиме критеріям "середнього", чи виникне обов’язок обов’язкового аудиту вже за 2025 рік?
    22.01.2026920
  • Доступ податківців до 1С під час перевірки
    Чи зобов’язаний платник податків під час документальної/фактичної податкової перевірки надавати посадовим особам ДПС повний доступ (логін/пароль) до облікової програми 1С (інформаційної бази), чи достатньо надати на вимогу перевіряючих первинні документи, регістри та звітність у паперовій або електронній формі?
    22.01.2026209