Критерії відбору суб'єктів господарювання для проведення зустрічних звірок

Докладно процес організації та проведення зустрічних звірок описано в  Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПАУ від 22.04.2011 р. №236. Розділ 2 цього документа детально визначає критерії, за якими суб'єкти господарювання відбираються для зустрічних звірок.

У загальному випадку для зустрічної звірки відбираються суб'єкти господарювання, щодо яких виникла потреба у порівнянні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, у т. ч. відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п. 2.1 Методрекомендацій №236). Питання про те, чи виникла така потреба, вирішується посадовими (службовими) особами органів ДПС за наслідками проведеного ними аналізу даних та встановлених розбіжностей у податкових деклараціях платника податків і суб'єкта господарювання (п. 2.2 Методрекомендацій №236). Як бачимо, таке рішення може бути доволі суб'єктивним. Проте у п. 2.3 Методрекомендацій №236 зазначено конкретніші ознаки суб'єктів господарювання, яким буде приділено підвищену увагу під час відбору для зустрічної звірки і які, найімовірніше, будуть піддані їй. Зокрема, це:

1) стан суб'єкта господарювання, відмінний від нульового;

2) встановлені факти, які свідчать (або можуть свідчити) про ведення фіктивної діяльності суб'єктом господарювання. Особливе зацікавлення викликає формулювання «можуть свідчити» — абсолютно невизначене та максимально широке. Платникам податків та їхнім контрагентам залишається лише здогадуватися, що може стати причиною для зустрічної звірки у цьому випадку;

3) є розбіжності задекларованих у деклараціях з ПДВ сум податкового кредиту і податкових зобов'язань суб'єкта господарювання, якщо такі суми перевищують 50000 тис. грн за податковий період (місяць або квартал);

4) якщо платник податків відобразив у декларації з ПДВ коригування сум податкових зобов'язань або податкового кредиту, доходів або витрат (у т. ч. валових доходів або валових витрат) щодо суб'єкта господарювання, причому сума таких коригувань має бути більшою від 500000 грн за податковий період, а якщо таке коригування здійснюється за операціями з приватними підприємцями, то межа суми знижується до 250000 грн;

5) якщо стосовно суб'єкта господарювання є інформація про використання схем мінімізації (ухилення) від сплати податків, і потрібно досліджувати проходження товарів (робіт, послуг) через покупців (постачальників) від виробника (імпортера) до кінцевого споживача для підтвердження або спростування такої інформації. Тут зазначимо, що сама собою мінімізація оподаткування може здійснюватися суто у межах закону і в цьому разі вона не повинна вважатися чинником ризику. Проте в українській практиці мінімізація оподаткування має негативний імідж і майже однозначно прирівнюється контролюючими органами до ухилення від оподаткування;

6) і, нарешті, до групи підвищеного ризику зустрічної звірки потрапляють суб'єкти господарювання, з якими платник податків здійснив операції, щодо яких виникли сумніви у реальності їх здійснення, або ж є факти, що свідчать про їх недійсність. Тут також широке поле для обґрунтування необхідності зустрічної звірки, адже запідозрити недійсність операції можна з будь-якої причини, у т. ч. і надуманої (наприклад, відсутність на балансі платника податків власного транспорту для перевезення товару, яке насправді було здійснене третьою особою).

Отже, якщо ваше підприємство (суб'єкт господарювання) підпадає хоча б під один із вищеперелічених критеріїв, то його відбір для зустрічної звірки з вашим контрагентом є вельми вірогідним.

Зверніть увагу, що згідно з п. 2.4 Методрекомендацій №236 не надсилаються запити на проведення зустрічних звірок щодо контрагентів великих платників податків, включених до Реєстру великих платників податків на відповідний рік, сума ПДВ за операціями з якими за податковий період становить менше 50000 грн. Проте потрібно мати на увазі, що якщо орган ДПС все ж таки надішле такий запит усупереч цій рекомендації, і при цьому буде дотримано всіх вимог п. 73.5 ПКУ та Порядку №1232, то ігнорувати такий запит автор все ж таки не радить, адже порушення норм ПКУ та Порядку №1232 немає. Проте якщо суб'єкт господарювання має причини не відповідати (або не має бажання відповідати) на такий запит, він може послатися на п. 2.4 Методрекомендацій №236 та відмовитися надати інформацію.