Якщо запит податкової складений неправильно, на нього все-таки краще відповісти

Попри встановлені законом вимоги щодо складання та змісту запитів, що надсилаються платникам податків, податкові органи іноді дозволяють собі досить вільне тлумачення норм ПКУ в частині адміністрування податків та у тексті запитів посилаються на загальні норми, наприклад, лише на пп. 20.1.6 ПКУ, або додатково вказують п. 73.5 ПКУ.

У зв'язку з цим звертаємо увагу платників податків на деякі моменти, які допоможуть у певних ситуаціях правильно відмовити у наданні витребуваних документів або надати їх, проте в необхідному (обмеженому) обсязі.

Проблема перша.

За приписами пп. 20.1.6 ПКУ податковий орган має право, зокрема, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Порядок отримання такої інформації наведений у ст. 73 ПКУ. У п. 73.3 ПКУ визначений перелік підстав для отримання такої інформації, які мають бути обов'язково зазначені у запиті, а також вимоги до змісту запиту. Причому недотримання вимог у частині змісту запиту та відсутності підстав для його складання дає право платнику податків не відповідати на запит.

Увага! Ми все-таки вважаємо, що відповідь треба надати. Але обґрунтувати, чому у цій відповіді ви відмовляєте у наданні необхідної податковому органу інформації або прийняли рішення надати її не в повному обсязі.

Приклад 1 Якщо у запиті йдеться про надання документів, що підтверджують здійснення господарської діяльності з контрагентом з посиланням на пп. 78.1.1 та ст. 79 ПКУ, то податкові органи мають наголосити, що виявлено факти порушень платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. За їх відсутності у наданні документів можна відмовити, проте надати відповідні пояснення.

Приклад 2 Якщо йдеться про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, то, на нашу думку, має бути зазначено, про які саме недостовірні дані йдеться. Хоча в ситуації, коли йдеться про звітність, відмовити буває дуже складно, проте вказівка на недостовірні дані у податковій звітності прямо пов'язана з обсягом документів, що мають підтвердити таку недостовірність. Слід зазначити, що в такому разі платник податків самостійно визначає обсяг документів, що мають бути надані.

Проблема друга.

Якщо поряд з посиланням на пп. 20.1.6 ПКУ також є й п. 73.5, то тут слід розуміти, що йдеться про зустрічну звірку. Хоча, керуючись нашим досвідом, податкові органи лише в окремих випадках інформують платника про наслідки надання відповіді за таким запитом — складення довідки та надсилання її платнику податків.

Все-таки, незважаючи на окремі недоліки в оформленні подібних запитів, радимо в обов'язковому порядку вимагати таку довідку від податкового органу. Наступного разу ви зможете послатися на таку звірку та не надавати інформацію повторно.

Проблема третя.

Щодо обсягу документів, то варто насамперед перечитати весь перелік витребуваних документів. Адже обсяг інформації, яка запитується, може бути обмежений і періодом її надання.

У цьому контексті ми хочемо звернути увагу платників податків на таке. Як правило, перелік затребуваної інформації (документів), що зазначається у запиті, є досить значним: від статутних документів до документів, що свідчать про використання товару (робіт, послуг) у господарський діяльності та/або їх реалізації контрагентам (із зазначенням даних і про них).

З одного боку, платник податків має надати всі документи з переліку, які є в наявності. А з іншого — багато керівників вважають, що надання додаткових документів щодо реалізації може вплинути на відносини з такими контрагентами. Тож при визначенні обсягу документів, що їх платник податків готує для надання податковому органу, слід зважати на підстави самого запиту.

Приклад 3 Скажімо, платник податків отримав запит, в якому податковий орган просить надати документи, що підтверджують господарську операцію з конкретним контрагентом, а в переліку зазначені також відомості про реалізацію придбаного товару. При вирішенні питання щодо надання документів про реалізацію та відомостей про контрагента-покупця слід зважати на підстави, що стали приводом для складення запиту. Якщо йдеться про підтвердження ваших господарських відносин з конкретним контрагентом, то питання реалізації товару та/або використання його у госпдіяльності не стосуються цього запиту.

Насамкінець зазначимо, що позапланова перевірка у випадках, установлених у п. 78.1 ПКУ, якій передує обов'язкове надсилання запиту, призначається у разі ненадання відповіді взагалі у встановлений законом строк. Неповний обсяг наданої інформації не зазначений як підстава для її призначення.